Зміни в уряді України: нові перспективи
Чутки про зміни в уряді Дениса Шмигаля періодично з'являлися в Україні протягом останніх трьох років, але тепер вони, судячи з усього, стануть реальністю. Президент України Володимир Зеленський офіційно запропонував першій віцепрем'єр-міністерці Юлії Свириденко очолити новий Кабінет міністрів України. Про це він повідомив у понеділок, 14 липня, наголосивши на необхідності трансформації виконавчої влади та реалізації домовленостей із міжнародними партнерами. Свириденко таку пропозицію прийняла.
Далі Зеленський заявив, що очікує на представлення програми дій нового уряду найближчим часом. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль після цього подав заяву про відставку. Голосування за новий уряд має відбутися у Верховній Раді найближчими днями.
Правові аспекти зміни уряду
Втім, чи є правові підстави для зміни Кабміну під час війни? Адже стаття 10 закону "Про правовий режим воєнного стану" називається "Неприпустимість припинення повноважень органів державної влади, інших державних органів в умовах воєнного стану". У ній йдеться, що в період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження президента, Верховної Ради, Кабінету міністрів, Національного банку України та низки інших органів.
Ще рік тому про неможливість зміни уряду під час дії воєнного стану говорив депутат від партії "Слуга народу", член комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський. Зміна уряду без змін до закону про воєнний стан, на його думку, може викликати сумніви в легітимності нового Кабміну. Про це говорять і представники опозиції.
"Тільки що Рада продовжила воєнний стан і так само завтра порушить його статтю 10 про те, що не можна звільняти прем'єра. При тому, що всі згодні, що цю статтю треба просто уточнити або змінити", - прокоментував депутат від опозиційної фракції "Голос" Ярослав Железняк.
Політичні прогнози
Політолог, співзасновник Національної платформи стійкості та згуртованості Олег Саакян прогнозує, що парламент, найімовірніше, проігнорує цю норму, спираючись на політичну доцільність, а не на легальність рішення. "Парламент просто проголосує за це рішення, проігнорувавши норму закону. Депутати, звісно, зможуть це оскаржити в Конституційному суді, але розгляд триватиме довго, і не факт, що суд швидко винесе рішення", - сказав Саакян в коментарі DW.
Окрім цього, президента Зеленського критикують ще й за те, що він, публічно пропонуючи Юлії Свириденко посаду прем'єр-міністра, порушив владну субординацію. Відповідно до закону України "Про Кабінет міністрів України", прем'єр-міністра призначає на посаду Верховна Рада за поданням президента, однак цьому поданню має передувати пропозиція щодо кандидата на посаду прем'єра з боку парламентської коаліції.
Опозиція не забарилася із критикою. "Це треш. Коли під час воєнного стану, коли законодавчо заборонена зміна уряду, в парламентсько-президентській республіці не парламентська більшість, а Зеленський говорить про зміну прем'єра. "Слуги" прочитали про це в інтернет", - написала співголова опозиційної фракції "Європейська солідарність" Ірина Геращенко в Telegram.
Висновки та очікування
Україна за конституцією є парламентсько-президентською республікою, де парламент формує уряд. Однак, як зазначають експерти, після останніх президентських і парламентських виборів та формування однопартійної більшості, центр виконавчої влади де-факто змістився у бік президента. Хоча президент формально не очолює виконавчу владу, він має на неї значний вплив.
Прем’єр Денис Шмигаль був єдиним "довгожителем" в історії України, він очолював уряд понад п'ять років. Протягом цього часу вже були спроби його змінити, але вони виявилися безуспішними, оскільки для цього не було політичної волі та достатньо голосів депутатів. Нині ж зміна уряду дуже ймовірна й проблем із пошуком голосів для ухвалення урядових змін у Верховній Раді не буде, каже політолог, голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.
"Проблем з пошуком голосів для голосування щодо кадрових рішень у парламенті наразі немає. Це голоси не лише "Слуг народу", а й депутати-мажоритарники, і колишні депутати ОПЗЖ. У більшості випадків вони підтримують рішення, які походять від уряду або від Офісу президента", - каже Фесенко.
Олег Саакян називає зміну уряду "відкладеним переформатуванням", яке планувалося ще торік. Основними причинами, на його думку, є внутрішнє роздратування у владній команді та низка очевидних управлінських негараздів - від оборонної сфери до інфраструктури та соціального забезпечення. "Влада хоче зняти частину цього напруження, як внутрішнього, так і зовнішнього, перед очима суспільства. Це спроба, так би мовити, "перекредитуватися" в часі, щоб знайти нові підходи", - пояснює експерт.
Доктор політичних наук Київського національного університету Тараса Шевченка Петро Олещук вважає, що накопичення корупційних скандалів, зокрема останній скандал з віцепрем'єр-міністром Олексієм Чернишовим, так чи інакше позначилося на оцінці роботи уряду. Разом з тим, він не виключає, що Зеленському важливо показати, що у нього є ще команда і вона готова працювати з ним і надалі. Як приклад Олещук наводить те, що заміна уряду буде не повною, оскільки низку міністрів таки можуть залишити в складі Кабміну.
Припускають, що працювати в уряді залишаться віцепрем'єр-міністра з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій, міністра цифрової трансформації Михайло Федоров, віцепрем'єр-міністр з відновлення - міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба, віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції - Ольга Стефанішина, міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, міністр фінансів Сергій Марченко, міністр закордонних справ Андрій Сибіга та інші.
Залишиться в уряді й Денис Шмигаль, якому президент хоче доручити міністерство оборони. "Щодо переходу Шмигаля на іншу посаду в уряді, це покликано продемонструвати збереження єдності команди, а не розколи чи внутрішні суперечності. Це свідчить про кадрові перестановки, але в межах однієї команди", - сказав Олещук.
З цим не згоден Олег Саакян. Обмеженість змін політолог також пов'язує з гострим браком кваліфікованих кадрів, яким довіряла б владна команда. Він очікує, що кадрові зміни змусять нових та перезатверджених міністрів продемонструвати швидкі результати, що дасть короткостроковий імпульс для активізації роботи. Проте Саакян залишається скептичним щодо довгострокового ефекту від роботи уряду. "Скоріше це буде просто імпульсом чи дозою адреналіну для нинішнього уряду. Але не можна сказати, що це кардинально змінить якість. Проста зміна прізвища без зміни ролі Кабінету Міністрів у загальному розподілі владних повноважень не може дати очікуваного лікувального ефекту", - зазначає Саакян.
Тим часом президент України Володимир Зеленський вже окреслив ключові пріоритети для майбутнього оновленого уряду, серед яких нарощування власного виробництва зброї, розвиток оборонних проєктів та масштабна дерегуляція економіки.