
Нещодавно відбулося засідання підкомітету з питань музичних індустрій на чолі з головою підкомітету Олександром Санченком. До обговорення питань також долучились народний депутат Андрій Боблях, представники міністерств, Національної поліції України, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, музичні діячі, фахівці з питань інтелектуального права, медіа.
Заборона російської музики на стримінгах
Першим питанням розглянули можливість заборони музики російською мовою на стримінгових платформах. Відповідна петиція набрала необхідні 25 тисяч голосів, що ілюструє суспільний інтерес до цієї теми та її актуальність. «Я щиро переконаний, що ми маємо знайти технічне рішення, щоб на території України пісня, створена російською мовою, не була доступною для прослуховування або швидкість і можливість її прослухати була значно ускладнена. Про це вже все кричить», – сказав у вступному слові фронтмен українського гурту «Антитіла» та учасник Всеукраїнської Асоціації Музичних Подій Тарас Тополя.
Музикант наголосив, що росія вкладає шалений ресурс в музичну сферу, а отже і в пропаганду. Особливо добре росіяни працюють зі спеціальними алгоритмами, які сприяють тому, щоб пісні, як-от «Сігма бой», завірусились в мережі. За його словами, українські артисти, які й так працюють на максимум, не можуть самостійно протистояти таким великим потужностям, які залучає росія.
Взаємодія з міжнародними платформами
Голова підкомітету Олександр Санченко звернувся до представників різних інституцій з проханням більш детально розповісти, що вже зроблено, щоб зменшити кількість російськомовного контенту на стримінгах та натомість популяризувати українськомовний контент. «Досвід спілкування з великими платформами у нас негативний. Хоч якусь відповідь ми мали від компаній META і Google. І все, що ми від них отримали на наші прохання підписати меморандуми і почати займатися ефективним вичищенням інформаційного простору - що жодна велика платформа не готова створювати під Україну якісь окремі правила, які б виходили за межі їхніх світових правил», – зазначив перший заступник голови Національної ради Валентин Коваль.
Водночас музичні платформи, як Spotify, Apple Music, YouTube Music, є меншими платформами, у ЄС вони контролюються на національних рівнях координаторами цифрових послуг. На думку Валентина Коваля, Україна може рухатися шляхом вдосконалення свого національного санкційного законодавства, і потім ці санкційні списки передавати в Європу та США.
Відсутність санкцій за публічне виконання
Другим питанням обговорили відсутність чітко визначених санкцій за публічне відтворення/виконання музики російською мовою. Зараз в Україні заборонене публічне виконання російської музики, однак конкретні механізми відповідальності за недотримання закону потребують вдосконалення. «Із нещодавнього – були публічні кейси, які схвилювали громадськість, як-от в столичному нічному клубі було виконання треків російських виконавців, в день трагедії в Сумах в Києві на Подолі лунала російська музика, виникають бійки через російську музику тощо», – поінформував голова підкомітету.
З цього питання слово надали представникам Національної поліції України та Уповноваженому із захисту державної мови. «Щороку ми отримуємо на нашу адресу величезну кількість звернень від і громадян, і від Національної поліції, і від органів місцевого самоврядування. Є два короткі кроки, які ми можемо зробити, і про це йшлось на відповідній робочій групі, – по-перше, це безпосередньо попрацювати із класифікатором звернень громадян, що затверджений постановою Уряду від 24 вересня 2008 року. Ним має бути передбачено облік та узагальнення інформації щодо звернень громадян на тематики, пов’язані з Законом про культуру», – наголосив Уповноважений Тарас Кремінь.
Пропозиції щодо вдосконалення законодавства
Крім цього, як зазначив омбудсман, треба звернути увагу на можливість змін до Закону України «Про звернення громадян». Не менш важливо, крім інструментів покарання, працювати зі споживацькою культурою, освітою, медіаграмотністю. Представник Департаменту превентивної діяльності Нацполіції Сергій Гавловський розповів, що законодавством не передбачено окремої норми, яка б встановлювала відповідальність за порушення у сфері розповсюдження і популяризації творів мистецтва, тому такі дії сьогодні поліціянти можуть кваліфікувати за статтею 155 Адміністративного кодексу (Порушення правил торгівлі і надання послуг працівниками торгівлі, громадського харчування та сфери послуг) та статтею 173 (Дрібне хуліганство). «Пропонуємо доповнити кодекс новою статтею, яка б запроваджувала відповідальність за порушення вимог щодо розповсюдження і популяризації творів мистецтва», – сказав посадовець.
Народний депутат Андрій Боблях звернув увагу на караоке-клуби, зокрема ті, що розташовані в готелях, де можуть виконувати чи відтворювати російську музику. Український підприємець, засновник Atlas Festival Дмитро Сидоренко зазначив, що штрафи для фізичних і юридичних осіб треба розглянути більш детально, бо, наприклад, для нічного клубу штраф 8,5 чи 17 тисяч гривень не буде ефективним запобіжником не відтворювати російський контент, адже дохід такого клубу може становити мільйони гривень на місяць.
Подальші кроки
Голова підкомітету Олександр Санченко підсумував, що опрацювання питань порядку денного продовжиться у форматі великої робочої групи за трьома напрямами:
- щодо блокування та обмеження контенту російською мовою;
- шляхи посилення українськомовного контенту, особливо на стримінгах;
- удосконалення санкцій за порушення, які мають стати відчутними як для фізичних, так і для юридичних осіб.
«Дякую всім за участь. Принаймні ми вже окреслили точки, на які ми можемо спиратись, і вже в форматі робочої групи визначимо, куди надалі будемо рухатись. А з цим, що обговорили сьогодні, вже можемо стартувати до того, щоб було більше якісної української музики і не було російської у нашому медіапросторі», – сказав народний депутат.
Пресслужба Апарату Верховної Ради України.
За даними Голос України
законодавство музика російська музика стримінги українська культураЗміни в соціальному законодавстві: нові ініціативи Верховної Ради
Верховна Рада України розглянула важливі законопроєкти, що покращать соціальний захист та трудове законодавство. Серед них — зміни до закону про соціальні послуги.
21 березня 2025 р. 00:00
верховна рада створила комісію для розслідування у культурі
верховна рада україни ухвалила постанову про створення тимчасової слідчої комісії для розслідування порушень у сферах культури та спорту.
14 березня 2025 р. 00:00
Санкції проти російських та білоруських спортсменів: нові ініціативи
У Комітеті з питань молоді і спорту обговорили ефективність санкцій проти спортсменів з росії та білорусі. Підготовлено новий список з понад 180 осіб.
13 березня 2025 р. 00:00
Зміни до законодавства України: нові ініціативи Верховної Ради
Верховна Рада України розглянула низку законопроєктів, що стосуються реабілітації, благодійництва та захисту прав громадян.
25 лютого 2025 р. 00:00