17 березня 2025 р. 15:22

Втрати української металургії через CBAM

Сумарні можливі втрати української металургійної промисловості через Механізм прикордонного вуглецевого коригування (CBAM) у 2030 році можуть сягнути $1,6 млрд. Такий прогноз, заснований на даних за 2024 рік, наводить GMK Center.

У 2024 році українські металурги експортували продукцію до ЄС на $3,3 млрд. Проте з початком повноцінного функціонування CBAM вітчизняні постачальники чавуну та сталі можуть зіткнутися з необхідністю сплачувати у межах механізму $311 млн вже в перший рік. Згодом цей тиск зростатиме через підвищення вартості викидів CO2 та скорочення безкоштовних квот у європейській системі торгівлі викидами (EU ETS).

Вплив CBAM на експорт

До 2030 року CBAM може зробити нерентабельним експорт українського цементу, добрив, чавуну, квадратних заготовок і сортового прокату через їхню високу вуглецеву інтенсивність та необхідність сплачувати вуглецевий податок. За попередніми оцінками, після остаточного впровадження CBAM у 2026-2030 роках можливі втрати інвестицій в українську економіку сягнуть $2,7 млрд, а втрати експорту – $4,7 млрд.

Зменшення обсягів експорту та ВВП призведе до скорочення податкових надходжень, що у 2030 році може вилитися у недоотримання бюджетами різних рівнів $1,3 млрд. Зважаючи на серйозні ризики для економіки, український бізнес наголошує на необхідності державної підтримки у вирішенні цієї проблеми.

Необхідність державної підтримки

Один із можливих кроків – активна участь уряду в переговорах щодо оновлення торговельної угоди з ЄС. Потенційні втрати за категоріями металопродукції виглядають наступним чином: - Чавун – $96 млн
- Сталеві напівфабрикати – $588 млн
- Прокат – $899 млн
- Труби – $39 млн
- Інші вироби – $25 млн

Контекст CBAM

Механізм прикордонного вуглецевого коригування (Carbon Border Adjustment Mechanism, CBAM) став одним із перших інструментів податкового регулювання у міжнародній торгівлі для досягнення кліматичних цілей. Основна ідея механізму CBAM – усі експортери мають сплачувати співмірну з компаніями ЄС плату за викиди парникових газів (ПГ) під час виробництва товарів, які постачають до ЄС, а також стимулювати чистіше промислове виробництво в країнах, що не входять до ЄС.

Механізм CBAM уперше був запропонований в межах EU Green Deal у 2019 році і представлений як частина пакету законодавчих ініціатив Fit for 55, що має забезпечити до 2030 року зменшення викидів ПГ в ЄС на 55% від рівня 1990 року. Повноцінне запровадження CBAM заплановане на 2026 рік. CBAM потенційно може коштувати українським виробникам $300 млн, особливо вдаривши по виробниках електроенергії, добрив та металургах, згідно з даними аналітиків EY в Україні.

Детальніше про CBAM та його потенційний вплив на українські компанії – в матеріалі за лінком. Україна розпочне новий діалог із Єврокомісією щодо європейського екологічного мита CBAM, повідомила минулого тижня на «Саміті експортерів 2025» від Forbes Ukraine віцепрем’єрка з євроінтеграції та міністерка юстиції Ольга Стефанішина.

CBAM державна підтримка економіка експорт металургія