Виробництво пластику перевищує можливості переробки
Щорічний обсяг виробництва пластику значно перевищує світові можливості для його переробки та утилізації. І хоча деякі товари є життєво необхідними, в багатьох випадках ідеться про одноразові вироби, які не тільки призводять до прямого забруднення, але й впливають на клімат і довкілля. Близько 99 відсотків пластику виробляється з викопного палива, що підживлює нафтову та газову промисловість у той час, коли світ поступово намагається перейти на відновлювані джерела енергії.
Викиди парникових газів
Процес переробки сировини у пластикові вироби, такі як текстиль, пакувальні та будівельні матеріали, сам по собі призводить до викидів мільярдів тонн парникових газів. У 2019 році на цю галузь припало понад п'ять відсотків викидів у світі. Незважаючи на це, виробництво нового пластику (без використання вторсировини) швидко зростало протягом останніх двох десятиліть і, за прогнозами, до 2050 року збільшиться удвічі чи навіть утричі, потенційно потроївши відповідні глобальні викиди парникових газів.
Прогнози експертів
Амброджо Мізероккі з Фонду Еллен Макартур, британської благодійної організації, що просуває ідею економіки замкненого циклу, погоджується з прогнозами стрімкого зростання виробництва пластику у світі. "Навіть якщо подивитися на інвестиції, що плануються, на створювані потужності (...) Вони насправді ростуть дуже швидко", - пояснив він. Це незважаючи на те, що дедалі більше країн обмежують використання одноразових пластикових виробів: щонайменше 140 країн запровадили заборони чи обмеження на ті чи інші їхні види.
Ситуація в Європі
"Єдине місце, де виробництво трохи скорочується, - це Європейський Союз", - сказав Джоан Марк Саймон, засновник Zero Waste Europe, мережі, що займається скороченням пластикових відходів. "В інших місцях воно зростає". Однак, додав Саймон, це пов'язано з високою собівартістю виробництва, через що європейські компанії або виробляють продукцію за межами Європи, або імпортують пластик з інших країн.
Глобальні виробники пластику
"Ми точно бачимо, що всі основні виробники нарощують потужності: США, Китай, ПАР, Бразилія, Іран, Саудівська Аравія", - сказав він. Китай є найбільшим у світі виробником пластику, на частку якого припадає близько третини світового виробництва. Активісти давно стверджують, що вирішення проблеми надлишку пластику полягає передусім у скороченні його виробництва, але роками основні зусилля були спрямовані на боротьбу з відходами, наприклад, прибирання пляжів та переробку пластику.
Проблеми переробки
Однак лише близько дев'яти відсотків пластику в світі переробляється, а багато його видів не можуть бути використані для виробництва нових продуктів. Як наслідок, переважна більшість пластику зрештою опиняється на звалищах або спалюється. При цьому значна частина потрапляє у навколишнє середовище у вигляді мікропластику, який виявляють у найвіддаленіших куточках Землі, у повітрі, яким ми дихаємо, і навіть у нашому організмі.
Дослідження мікропластику
Дослідження, результати якого опубліковані у 2025 році в журналі Nature Medicine, спричинило гучний резонанс у медичному світі. Вчені виявили "тенденцію до зростання концентрації мікропластику в головному мозку", а також у печінці. Метью Кемпен з Університету Нью-Мексико, який керував дослідженням, заявив, що загальна маса пластикових частинок, виявлених у мозку, відповідає масі стандартної пластикової ложки.
Глобальні угоди та лобі
Скорочення викидів стало головним каменем спотикання на переговорах щодо глобальної угоди про боротьбу із забрудненням пластиком у грудні 2024 року в Південній Кореї, яка завершилася безрезультатно. Ймовірно, те саме відбудеться на переговорах у Женеві, які розпочалися 5 серпня. Юристка програми з охорони довкілля у Центрі міжнародного екологічного права (CIEL) Джулія Карліні каже, що ідея обмеження виробництва пластику відкриває безліч питань, зокрема, чи має це означати припинення введення в експлуатацію нових заводів.
Висновки
Експерти стверджують, що обмеження пропозиції - не єдиний спосіб скоротити виробництво пластику. Важливим є також зниження попиту. Саймон також запропонував ідею договору між країнами, які не є виробниками пластику, особливо країнами Африки та Азії, які потерпають від пластикового забруднення. За його словами, якби ці країни вирішили обмежити використання пластику, це б "суттєво вплинуло на виробництво, оскільки попит буде обмежений". Мізероккі вважає, що скорочення виробництва пластику можливе і поза рамками домовленостей на рівні ООН. Він звернув увагу на зобов'язання компаній та організацій по всьому світу щодо скорочення використання пластику, якому посприяло заснування понад 1000 організацій. За його словами, з 2018 року вдалося уникнути виробництва 9,6 мільйона тонн нового пластику.
Згідно з інформацією DW