Успішні випробування безпілотників
Мюнхенський стартап Helsing оголосив про два успішні випробувальні польоти винищувача Saab Gripen E, повністю керованого штучним інтелектом власної розробки. Компанія прогнозує, що безпілотні літаки можуть увійти до арсеналу європейських ВПС упродовж найближчих кількох років, як повідомляє Forbes.
Технології, що змінюють гру
У травні та червні над Балтійським морем програмне забезпечення Centaur AI від Helsing взяло під повний контроль шведський винищувач Gripen E. У кабіні залишався пілот-інструктор лише як страхування. За словами старшої директорки авіаційного напряму компанії Стефані Лінґеманн, ШІ-система набирає «мільйон годин льотного досвіду» менш ніж за три доби симуляцій, тоді як топ-пілот упродовж кар'єри – максимум 5000 годин.
Надлюдська реакція та етичні питання
Helsing стверджує, що технологія вже зараз демонструє «надлюдську» реакцію на позаштатні ситуації й дає змогу зберегти життя пілотів у найризикованіших місіях. Попри етичні суперечки, керівництво Helsing наполягає: остаточне рішення про відкриття вогню має лишатися за людиною, особливо в умовах «гібридних» фронтів, де військові об’єкти межують із цивільними. У разі масштабного конфлікту з рівним противником роль повної автономії може переглядатись.
Контекст та майбутнє
Стартап Helsing, оцінений інвесторами у €12 млрд, постачає 10 000 ударних дронів та програмне забезпечення для України й працює над безпілотними підводними апаратами. Попит на автономні бойові системи зріс після повномасштабного вторгнення рф в Україну й закликів США до Європи самостійно нарощувати оборонний потенціал. Окрім Helsing, над «літаками-напарниками» працюють США, Китай і рф; у НАТО це вже називають «парадигмою нової повітряної війни». Європейські уряди вкладають мільярди у ШІ-озброєння, аби не відставати від глобальних конкурентів і не залежати від імпорту. Якщо випробування Helsing продовжать успіхи, перші «розумні» винищувачі без пілотів можуть стати на озброєння вже до 2030 року.