Політика

Військовий омбудсман в Україні: нові виклики та можливості

В Україні ухвалили законопроєкт про військового омбудсмана, що викликав суперечки серед правозахисників та політиків.

Військовий омбудсман: нова інституція в Україні

В Україні з'явився військовий омбудсман, призначений президентом Володимиром Зеленським. Ольга Решетилова, правозахисниця, стала уповноваженою з питань захисту прав військовослужбовців та членів їхніх сімей. Проте, до цього часу не було правової основи для діяльності цієї інституції. 3 червня Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт, що регулює функції військового омбудсмана, і очікується, що 17 червня він буде розглянутий у другому читанні.

Мета законопроєкту

Згідно з пояснювальною запискою, метою законопроєкту є створення ефективного механізму захисту прав військовослужбовців, який доповнить існуючі засоби захисту конституційних прав. Військовий омбудсман призначатиметься та звільнятиметься президентом України, а також щорічно звітуватиме про свою діяльність. Цей пункт викликав обурення серед опозиції, зокрема, співголови фракції "Європейська солідарність" Ірини Геращенко, яка зазначила, що такий підхід суперечить європейським принципам незалежності омбудсмана.

Критика та занепокоєння

Правозахисники також висловили занепокоєння щодо підпорядкування військового омбудсмана президенту. Євген Захаров, голова Харківської правозахисної групи, підкреслив, що незалежність є основною якістю омбудсмана, і без неї інститут не зможе ефективно працювати. Він зазначив, що в багатьох країнах Європи військовий омбудсман є інструментом парламентського контролю, що запобігає зловживанням.

Позиція юристів

Проте, юристка "Юридичної сотні" Юлія Засоба вважає, що підпорядкування президенту може бути логічним у умовах воєнного стану. Вона зазначила, що статус представника президента може надати військовому омбудсману більшої ваги в очах командування, що сприятиме виконанню його рекомендацій. Засоба також підкреслила, що законопроєкт передбачає обов'язкову публікацію звітів про діяльність омбудсмана, що забезпечить цивільний контроль.

Переваги нового законопроєкту

Законопроєкт також розширює можливості для військовослужбовців звертатися до омбудсмана через гарячі лінії та електронну пошту, що спростить процес подачі скарг. Це важливо, оскільки існуючі інституції часто не встигають реагувати на численні звернення. Військовий омбудсман зможе приймати скарги не лише від ЗСУ, а й від представників інших військових формувань, що закриває прогалини в захисті прав.

Підтримка з боку ветеранів

Ветеран Максим Буткевич також висловив підтримку створенню інституту військового омбудсмана, зазначивши, що ця інституція є життєво необхідною в умовах війни. Він підкреслив, що військовослужбовці часто стикаються з проблемами, пов'язаними з переведеннями, виплатами та відносинами з командирами. Буткевич вважає, що підпорядкування президенту може забезпечити реальний вплив на ситуацію та гарантувати, що повідомлення про порушення дійдуть до Верховного головнокомандувача.

Висновок

Законопроєкт про військового омбудсмана викликав жваві дискусії серед політиків та правозахисників. Незважаючи на критику, нова інституція може стати важливим механізмом для захисту прав військовослужбовців в Україні, особливо в умовах воєнного часу. Як зазначив Буткевич, "мільйон наших співгромадян вдягнули однострій, щоб захищати нас. Їхні права мають бути захищені належним чином".

За даними DW, законопроєкт продовжує обговорюватися, і його остаточне ухвалення може суттєво вплинути на систему захисту прав військовослужбовців в Україні.