Війна та руйнування житла в Україні
За час російської війни в Україні було знищено близько 300 тисяч одиниць житла. Цю оцінку озвучили на липневій конференції з відновлення України у Римі. Сьогодні, коли обстріли не припиняються, серед українців точаться різні дискусії про відбудову: реставрувати, зносити чи будувати нове? Ці розмови викликають різні емоції, а іноді навіть "починають тіпати". Проте, перед схожими дилемами Європа вже не раз ставала, і сьогодні цікаво звернути увагу на архітектурні рішення та життєву історію архітектора Моріца Ґерстеля.
Життя та кар'єра Моріца Ґерстеля
Моріц Ґерстель народився у 1886 році, часто вказують, що його місцем народження є Львів, проте насправді це містечко Новий Яричів, розташоване за 20 км від обласного центру. Ця деталь важлива для розуміння його біографії, адже рівно 110 років тому місто зазнало значних руйнувань під час російської окупації Галичини в ході Першої світової війни.
Ґерстель навчався у Львівській політехніці, де, як з'ясувала DW, одночасно з генієм Бруно Шульцом. Після призову до армії Австро-Угорщини він воював з Російською імперією та отримав поранення. Поки він був на фронті, російська армія мародерствувала у Новому Яричеві, спаливши близько 200 будинків, включаючи його батьківське житло.
Відбудова після війни
Після війни відбудова йшла важко. Люди жили в підвалах без опалення, поширювалися хвороби, а соціального житла не було. Це, як вважають дослідники, остаточно затвердило в Моріцові Ґерстелі намір творити та будувати, попри руйнування, які залишила по собі російська армія.
Ґерстель закінчив Технічний університет Відня і почав працювати над соціальним житлом для учасників війни у Відні, Санкт-Пельтені та Амштеттені. Він проявив оригінальний підхід, створивши атріум — спільний соціальний простір для зустрічей і спілкування між сусідами, щоб ніхто не відчував самотності.
Філософія архітектури
Ґерстель вірив, що житло має розв'язувати соціальні проблеми, а не створювати нові. Він вважав, що кожна людина має право на незалежне, безпечне житло, де може почуватися комфортно. Також він усвідомлював, що з урбаністичною забудовою в містах зникатимуть парки та зелені простори, тому максимально озеленював дахи будинків.
Вплив Баугаузу
Молодий архітектор, захоплений філософією Neues Bauen та архітектурною школою Баугаузу, у 1927 році брав участь у виставці "Німецького виробничого союзу". Однак у 1930-х роках, з приходом до влади нацистів, Баугауз оголосили "дегенеративним", а школу розформували. Ґерстель, який на той час працював у Бухаресті, зрозумів, що більше не зможе творити в Європі, і вирішив емігрувати до Хайфи.
Успіхи в Хайфі
У 1937 році його проект Talpiot виграв конкурс на зведення міського критого ринку. Цей проект вважається одним з найгеніальніших зразків інтернаціонального архітектурного стилю у світі. На даху розташовувався елегантний ресторан, а всередині був простір з продуманою природною вентиляцією та світлом.
Пам'ять про архітектора
Попри те, що Моріц Ґерстель вважається "українським та ізраїльським архітектором", його ім'я сьогодні майже забуте. Його флагманський проект Talpiot потребує реставрації, а інші його роботи також не отримали належної уваги. Проте, дослідники, такі як Карніт Мандель, прагнуть повернути пам'ять про нього, вивчаючи його спадщину та вплив на сучасну архітектуру.
Висновок
Історія Моріца Ґерстеля є яскравим прикладом того, як архітектура може впливати на соціальні зміни. Його підходи до проектування житла, що враховують потреби людей, залишаються актуальними і сьогодні, особливо в умовах відновлення України після війни.