Визнання Палестини: новий етап у міжнародній політиці
За даними BBC, Прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер оголосив, що країна визнає Палестину у вересні, якщо Ізраїль виконає ряд умов, зокрема погодиться на припинення вогню в Газі та відновить перспективу двох держав. Ця заява викликала обурення у прем'єр-міністра Ізраїлю Бенджаміна Нетаньяху, який заявив, що таке рішення винагороджує "монструозний тероризм" ХАМАСу.
Символічне визнання
Палестина є державою, яка існує і не існує водночас. Вона має значну міжнародну підтримку, дипломатичні представництва за кордоном та команди, які беруть участь у спортивних змаганнях, включаючи Олімпійські ігри. Проте через тривалий конфлікт з Ізраїлем, Палестина не має міжнародно визнаних кордонів, столиці та армії. Внаслідок військової окупації Ізраїлем, Палестинська автономія не контролює повністю свою територію.
Умови визнання
Стармер зазначив, що визнання Палестини буде символічним кроком, але важливим моральним і політичним заявленням. Міністр закордонних справ Девід Леммі підкреслив, що "Британія несе особливу відповідальність підтримувати рішення про дві держави". Він також нагадав про Декларацію Бальфура 1917 року, яка вперше висловила підтримку створенню "національного дому для єврейського народу" в Палестині.
Історичний контекст
Декларація Бальфура, як зазначив Леммі, супроводжувалася обіцянкою "не робити нічого, що може зашкодити цивільним і релігійним правам існуючих неєврейських спільнот у Палестині". Однак, територія, відома раніше як Палестина, довгий час вважається незавершеним міжнародним питанням. Ізраїль був створений у 1948 році, але спроби створити паралельну державу Палестина зазнали невдачі.
Міжнародна підтримка
На сьогоднішній день Держава Палестина визнана 147 з 193 членів ООН. Вона має статус "постійного спостерігача" в ООН, що дозволяє їй брати участь у засіданнях, але не голосувати. Якщо Велика Британія визнає Палестину, це означатиме підтримку чотирьох з п'яти постійних членів Ради Безпеки ООН, що залишить США в меншості.
Політичні наслідки
Стармер підкреслив, що Британія не просто слідує за прикладом Франції чи інших країн, а ставить умови для визнання. Він зазначив, що Британія вживає заходів, якщо Ізраїль не вживає рішучих кроків для припинення страждань у Газі та не зобов'язується до мирного процесу, що призведе до створення двох держав. Проте, шанси на те, що Нетаньяху погодиться на такий процес, є вкрай низькими.
Висновок
Таким чином, визнання Палестини Великою Британією, незважаючи на опір Нетаньяху, може стати важливим кроком у міжнародній політиці. Однак, реальний вплив цього рішення залишається під питанням, враховуючи сучасні політичні реалії та історичний контекст конфлікту.