Новий діалог з Єврокомісією
В рамках ініціативи Урсули фон дер Ляєн щодо дерегуляції в ЄС, Україна розпочне новий діалог з Єврокомісією стосовно механізму прикордонного вуглецевого коригування (CBAM). Про це повідомила Ольга Стефанішина, віцепрем’єрка з євроінтеграції, під час «Саміту експортерів 2025», організованого Forbes Ukraine.
Головною метою запровадження CBAM є зменшення глобальних викидів вуглецю та створення рівних умов для європейських виробників, які дотримуються суворих екологічних норм ЄС. "Кілька тижнів тому президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про масштабну дерегуляцію в ЄС. Це вигідно для України: ми зможемо зосередитися на ключових пріоритетах," — зазначила Стефанішина.
Вплив CBAM на українських виробників
Стефанішина підкреслила, що механізм CBAM є одним з перших інструментів податкового регулювання у міжнародній торгівлі для досягнення кліматичних цілей. "Три місяці тому я була в Брюсселі, мала детальну дискусію з Єврокомісією щодо _CBAM. Зараз ми маємо почати новий діалог, тому що цей регламент переглядається,"_ — пояснила вона.
Однак, за її словами, це не означає, що загрози для українських виробників немає. "Рішення ухвалює не податковий, а кліматичний напрямок Єврокомісії. Попереду ще будуть детальні обговорення," — додала віцепрем’єрка.
Конкуренція в кліматичній політиці
Стефанішина також зазначила, що кліматична політика ЄС стикається з новими викликами. "Це конкурентоспроможність Євросоюзу у світі та його роль як ринку, з яким хоче працювати Китай, наприклад," — уточнила вона.
Що таке CBAM?
Механізм CBAM став одним з перших інструментів податкового регулювання у міжнародній торгівлі для досягнення кліматичних цілей. Основна ідея полягає в тому, що всі експортери мають сплачувати плату за викиди парникових газів при виробництві товарів, що постачаються в ЄС. Це також має стимулювати більш чисте промислове виробництво в країнах, що не входять до ЄС.
CBAM вперше був запропонований в межах EU Green Deal у 2019 році, і заплановано його повноцінне запровадження на 2026 рік. За даними аналітиків EY в Україні, CBAM може коштувати українським виробникам до $300 млн, особливо вдаривши по виробникам електроенергії, добрив та металургам.
Детальніше про CBAM та його потенційний вплив на українські компанії можна дізнатися в матеріалі за лінком Forbes.