Центральний банк Туреччини оголосив про підвищення ставки за семиденними операціями РЕПО на 3,5 процентного пункту, до 46% річних. Це рішення було оприлюднене 17 квітня, і воно стало несподіваним для багатьох аналітиків, які очікували збереження ставки після трьох поспіль знижень.

Комітет з монетарної політики зазначив, що жорстка політика триватиме до тих пір, поки не буде забезпечено цінову стабільність. Зростання внутрішнього попиту, яке перевищило прогнози, а також ризики, пов'язані з глобальним протекціонізмом, змусили банк посилити монетарну політику, незважаючи на зниження базової інфляції в березні.

Експерти вважають, що підвищення ставки також має на меті стабілізувати валютні резерви після падіння турецької ліри, яке сталося на фоні політичної напруги між президентом Реджепом Тайїпом Ердоганом та мером Стамбула Екремом Імамоглу.

У грудні минулого року Центральний банк Туреччини почав пом’якшувати монетарну політику, знизивши ставку з 50% після жорстких заходів, які були вжиті з середини 2023 року для стримування інфляції та валютних криз. Однак, минулого місяця турецька ліра впала до рекордно низького рівня після арешту мера Стамбула Екрема Імамоглу, що призвело до обвалу акцій і облігацій.

Державні банки терміново продали близько $8 млрд для стабілізації валюти, а фондовий ринок зазнав різкого падіння, що призвело до тимчасового зупинення торгів. Вартість держоблігацій також знизилася через масовий розпродаж, що збільшило витрати Туреччини на запозичення.

Ці події свідчать про те, що економічна ситуація в Туреччині залишається напруженою, і подальші кроки Центрального банку можуть суттєво вплинути на фінансову стабільність країни. За даними Forbes, ринок уважно стежитиме за подальшими рішеннями регулятора, оскільки вони можуть мати значний вплив на економічну ситуацію в регіоні.