18 березня 2025 р. 10:43

Травми, які не зникають

Вісімрічна Сама Тубайл, дивлячись у дзеркало, плаче, адже не має жодного волоска, щоб розчесати. "Я так сумую, що немає жодної пасма волосся, щоб розчесати свою щітку," – зізнається вона. Ця маленька дівчинка, яка раніше грала з друзями на півночі Гази, стала жертвою насильства, яке почалося 7 жовтня 2023 року, коли ХАМАС атакував південний Ізраїль. Внаслідок цього загинуло 1200 людей, переважно цивільних.

Сама та її родина стали частиною 1,9 мільйона палестинців, які були змушені залишити свої домівки. Спочатку вони втекли до південного регіону Рафах, а згодом опинилися в таборі для переселенців у Хан Юнісі. За даними Міністерства охорони здоров'я Гази, ізраїльська військова операція забрала життя понад 48 тисяч палестинців, переважно жінок і дітей.

Психологічні наслідки

Згідно з інформацією UNICEF, майже всі 1,2 мільйона дітей у Газі потребують психологічної підтримки. "Покоління було травмовано," – заявив гуманітарний керівник ООН Том Флетчер. Діти, які пережили насильство, страждають від глибоких психологічних травм, що підтверджується звітом, в якому 96% дітей висловили відчуття, що смерть близька.

Сама, яка втратила волосся через "нервовий шок", страждає від булінгу через свою зовнішність. "Мама, я втомилася – я хочу померти. Чому моє волосся не росте?" – запитує вона свою матір, Ом-Мохаммед. Дівчинка носить рожеву бандану, щоб приховати свою лисину.

Відновлення та надія

Після оголошення крихкого перемир'я тисячі палестинців почали повертатися додому, але Сама та її родина залишилися в Хан Юнісі, оскільки їхній дім був зруйнований. "У нашому домі було стільки спогадів – мої фотографії, сертифікати, але все знищено," – говорить Сама.

Лікарі, які працюють у Газі, намагаються надати психологічну допомогу, але самі переживають травми. Директор програми психічного здоров'я Гази, доктор Яссер Абу Джамей, зазначає, що його співробітники працюють з переселенцями, намагаючись підтримати родини.

Діти, які потребують допомоги

Серед інших дітей, які постраждали, семирічний Анас та його сестра Дуа втратили батьків внаслідок ізраїльського удару. "Я грався з м'ячем, а потім знайшов тата і маму на вулиці," – розповідає Анас. Їхня бабуся, Ом-Алабед, зазначає, що діти пережили глибокі травми.

Шестирічна Манал Джуда також згадує, як її батьків вбили, а її саму залишили під завалами. "Я кричала, а сусід казав: 'Це Манал, це Манал'," – згадує вона. Психолог Една Фоа вважає, що з правильним лікуванням діти можуть частково відновитися, хоча ніколи не будуть такими, як раніше.

Висновок

Ситуація в Газі залишається критичною, і діти, такі як Сама, потребують термінової допомоги. Навіть з перемир'ям їхнє життя залишається в небезпеці, а психологічні травми можуть залишити слід на все життя. "Кожного разу, коли моє волосся починає рости, я дивлюсь на нього з надією, але потім воно знову випадає," – говорить Сама. Її мати зазначає, що дівчинка відчуває сором через свою лисину і не може почати нове життя, поки волосся не відросте.

війна гуманітарна допомога дитячі жертви конфлікт в Україні психологічна підтримка