Збільшення витрат на оборону в НАТО

За даними DW, Збільшення витрат на оборону європейськими країнами-членами НАТО стало однією з головних вимог президента США Дональда Трампа з першого дня його другого терміну правління. Ця мета стала потенційно прийнятною для більшості держав Альянсу завдяки вмінню переконувати, продемонстрованому генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.

Німеччина, найбільша економіка ЄС, також підтримала цю пропозицію. Як повідомляють представники НАТО, це не лише перемога Трампа, але й "відновлення балансу в Альянсі", як висловився один високопоставлений дипломат. Якщо заявленої мети буде досягнуто, саміт матиме шалений успіх.

Очікування від саміту

"Сподіваюся, що Трамп достроково не покине саміт, як він вчинив на недавній зустрічі G7 в Канаді", - зазначив у інтерв'ю DW Джеймі Ши, колишній заступник генсека НАТО. Цей найгірший сценарій викликає серйозні побоювання у деяких союзників по Альянсу, і вони хочуть уникнути його за будь-яку ціну.

Ши підкреслив, що важливо, щоб Трамп був присутній на саміті і дізнався про всі ті позитивні речі, які НАТО робить нині для безпеки Америки та Європи.

Амбітні цілі

Мета витрачати 5% ВВП на оборону є досить амбітною і може змінити суспільні настрої в Європі. Якщо в багатьох країнах-членах ЄС соціальна справедливість і економічна стабільність були пріоритетами, то в майбутньому влада повинна буде зосередитися на зміцненні військової могутності.

Цей можливий сценарій викликав опір у деяких частинах Європи. За день до початку саміту Марк Рютте назвав нову мету щодо військових витрат "квантовим стрибком". Він зазначив, що витрати на оборону в 5% ВВП є "амбітними, історичними і фундаментальними для забезпечення нашого майбутнього".

Реакція на нові витрати

Відповідаючи на питання про те, як пояснити свій план збільшення військових витрат громадянам, які виступають проти скорочення фінансування соціальної сфери, Рютте заявив, що політичним лідерам потрібно діяти прямо зараз, інакше "через чотири або п'ять років ми дійсно опинимося в небезпеці".

Ідея Рютте полягає в тому, щоб досягти 5% ВВП шляхом виділення 3,5% на основні оборонні потреби і ще 1,5% на інвестиції, пов'язані з безпекою. Це включає в себе будівництво інфраструктури для перевезення важкого озброєння та підвищення кібербезпеки.

Виклики для Альянсу

Члени Альянсу намагаються віднести до військових витрат те, що вони вже витрачають на інфраструктуру. Проте найбільша проблема полягає в тому, щоб змусити всіх погодитися з цільовим показником у 3,5% для основних військових витрат. Іспанія, яка має найнижчий оборонний бюджет в Альянсі, хоче отримати виключення, а інші країни, такі як Італія, вимагають більше часу для виконання зобов'язань.

Погляд на Україну

Багато європейців незадоволені відсутністю амбітних намірів щодо України. Хоча українського президента Володимира Зеленського запросили на саміт, прагнення Києва вступити в НАТО навряд чи займе центральне місце. Шанси на те, щоб відобразити в підсумковій декларації бажання України стати членом Альянсу, дорівнюють нулю.

"Очевидно, що Сполучені Штати, зокрема, хотіли зам'яти це питання", - констатує Джеймі Ши. Проте, як заявив Рютте, Україна може розраховувати на подальшу військову допомогу з боку НАТО, яка цього року вже становитиме близько 35 мільярдів євро.

Висновок

Таким чином, саміт НАТО в Гаазі стане важливим етапом у формуванні нової оборонної політики Альянсу, зокрема в контексті зростаючих загроз з боку росії. Як зазначив Ши, витрати на оборону в 5% ВВП потрібні для забезпечення безпеки громадян країн Європи і НАТО.

Цей саміт може стати не лише перевіркою для Трампа, але й важливим кроком для зміцнення обороноздатності Європи в умовах сучасних викликів.