17 квітня 2025 р. 15:36

Наразі понад чотири мільйони українців, які виїхали з країни, рятуючись від війни, проживають на території Євросоюзу зі статусом тимчасового захисту. Цей статус, що забезпечує їм певні права, офіційно завершиться 6 березня 2026 року. Після цього мільйони українців можуть втратити право на проживання в ЄС.

Окрім того, у деяких столицях ЄС вже заявили про те, що, у разі ухвалення домовленості про припинення вогню між Україною та росією, вони можуть припинити дію тимчасового захисту для українців. Що ж трапиться з українськими біженцями в ЄС, коли їх вже не захищатиме спеціальний статус, і які рішення з приводу цього готує Брюссель?

Директива ЄС про тимчасовий захист

Директива ЄС про тимчасовий захист (TPD), яка передбачає надання негайного захисту у випадку масового напливу переміщених осіб з третіх країн, була ухвалена у 2001 році після конфліктів на території колишньої Югославії. Проте Брюссель активізував її вперше у відповідь на широкомасштабне вторгнення росії в Україну, ухваливши відповідне рішення 4 березня 2022 року.

Унікальність тимчасового захисту полягає у тому, що зазвичай біженці, які прибувають до ЄС, мають подати заяву на надання притулку та роками чекати на відповідне рішення. А TPD пропонує негайний доступ до статусу захисту та суміжних до нього прав, зокрема таких, як право на роботу, житло, освіту та медичну допомогу. Максимальний термін дії статусу тимчасового захисту становить три роки.

Від початку війни в Україні Єврокомісія продовжувала його вже тричі, востаннє - до березня 2026 року. А що має відбутися після цього, у Брюсселі поки що не вирішили. Оскільки директива ЄС про тимчасовий захист досі не застосовувалася, механізмів її припинення не вироблено.

Можливі варіанти

Серед можливих варіантів - продовження дії статусу тимчасового захисту для українців до 2027 року. Проте, за словами речника Єврокомісії з питань внутрішніх справ Маркуса Ламмерта, остаточне рішення з цього приводу наразі не ухвалено. Це питання європейські чиновники збираються вирішувати спільно не лише з урядами держав-членів ЄС, а й з представниками української влади, яка зацікавлена у тому, щоб якомога більше українських біженців повернулися додому.

"Ми розглядаємо різні варіанти, а саме продовження чи не продовження тимчасового захисту, залежно від розвитку подій: перехід до національних статусів у зв'язку з роботою, навчанням чи сімейними обставинами, а також підтримку тих, хто повертається в Україну", - розповів Маркус Ламмерт.

При цьому він наголосив, що ЄС налаштований продовжувати підтримувати тих, "хто втікає від незаконного вторгнення росії в Україну". "Минулого року ми продовжили термін дії тимчасового захисту до березня 2026 року, що забезпечує передбачуваність і правову визначеність як для українців, так і для держав-членів. Тепер нам потрібно буде розглянути можливі варіанти та кроки на майбутнє разом і з Україною. Ми працюватимемо з владою України та державами-членами щодо їх вибору", - зазначив речник Єврокомісії.

Критика з боку правозахисників

Проте європейські правозахисні організації вважають, що Єврокомісія надто зволікає з ухваленням рішення щодо подальшої долі українських біженців і вже мала б запропонувати можливі варіанти. "Більше року ми закликали ЄС бути активнішим і будувати плани щодо довгострокової безпеки українських біженців. Але Європейська Комісія надто повільна", - відзначила у коментарі DW Кетрін Вуллард, директорка Європейської ради у справах біженців та вигнанців (ECRE).

На думку очільниці ECRE, дія директиви про тимчасовий захист має бути продовжена, бо вона "гарантує базову безпеку" українським біженцям. "Про це необхідно домовитися якнайшвидше. Не повинно бути обмежень доступу до TPD", - наголосила Вуллард.

Вона вважає, що вже в умовах дії тимчасового захисту біженцям треба буде запропонувати інші варіанти, зокрема перехід в нові статуси, які передбачені, наприклад, у випадках роботи чи навчання. "При цьому завжди має підтримуватися добровільне бажання повернутися у тих, хто має можливість повернутися", - пояснює вона.

Перспективи на майбутнє

У Євросоюзі діє директива щодо надання права на довгострокове проживання в межах ЄС, проте її положення не стосуються осіб зі статусом тимчасового захисту. Кетрін Вуллард вважає, що європейські інституції повинні працювати над оновленням цієї директиви таким чином, щоб її дія поширювалася і на українських біженців.

Вона також пропонує "нову ідею", яка заслуговує на увагу - надавати дозвіл на проживання українцям, "пов'язавши його з процесом розширення ЄС", оскільки Україна є країною-кандидаткою на вступ до ЄС із перспективою приєднання до блоку.

Якщо ЄС не запропонує загального рішення для цієї проблеми, тоді держави-члени повинні шукати його самі, передбачивши надання українським біженцям національних статусів захисту чи дозволів на роботу, каже Вуллард.

"У випадку, якщо ЄС не вдасться домовитися про продовження TPD і якщо не будуть реалізовані інші варіанти, існує ризик того, що люди потраплять у складну ситуацію, опиняться без документів або почнуть подавати заяви про надання притулку, і тоді система надання притулку в країнах-членах ЄС буде перевантажена", - прогнозує правозахисниця.

Переговори щодо припинення вогню між Україною та росією породили розмови про те, що у разі встановлення перемир'я у війні Євросоюз скасує дію статусу тимчасового захисту для українців, бо формально зникнуть підстави для його надання. Так, чеський міністр внутрішніх справ Віт Ракушан заявив, що у випадку перемир'я на фронті Прага автоматично припинить надавати тимчасовий захист українцям, хоча при цьому біженці зможуть залишатися в країні протягом певного часу.

Проте Кетрін Вуллард запевняє, що "у будь-якому випадку статус тимчасового захисту залишатиметься до березня 2026 року". "Навіть якщо буде припинення вогню, ми рішуче закликаємо продовжити TPD", - каже експертка. Адже навіть за умови перемир'я ситуація в Україні продовжить залишатися небезпечною. "Навіть якщо бойові дії припиняться, все одно незрозуміло, коли людям буде безпечно повернутися", - наголосила вона.

біженці ЄС перемир'я правозахисники тимчасовий захист