Судове засідання не відбулося
Голосіївський районний суд Києва у вівторок, 20 травня, не зміг розпочати розгляд справи про ймовірну державну зраду двох високопосадовців Управління державної охорони (УДО) та замах на очільника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирила Буданова. Як повідомляє кореспондент DW, колегія суддів під головуванням Галини Бондаренко звернулась до Київського апеляційного суду з проханням передати справу в Солом'янський райсуд Києва.
Причини перенесення справи
Суддя Бондаренко пояснила, що з обвинувального акта не можливо точно визначити, де саме вчинили злочин полковники УДО Олександр Деркач та Андрій Гук. Обидва обвинувачуються у державній зраді в умовах воєнного стану, а Гук додатково ще й у підготовці до теракту, незаконному поводженні зі зброєю та виправдуванні збройної агресії російської Федерації.
Загроза довічного ув’язнення
Рік тому Служба безпеки України (СБУ) погрожувала офіцерам довічним ув’язненням. Тоді спецслужба оприлюднила сенсаційне повідомлення про те, що їй вдалося зірвати плани російської ФСБ щодо ліквідації президента Володимира Зеленського та інших високопосадовців. Згідно з інформацією, реалізацією цих планів займалась мережа агентів російської спецслужби, до складу якої входили затримані полковники УДО.
Операція СБУ
"Про нашу спецоперацію знало обмежене коло осіб, а її хід я контролював особисто. Теракт, який мав стати подарунком путіну до інаугурації, насправді став провалом російської спецслужби", - цитувала СБУ свого главу Василя Малюка, який також був серед цілей зірваного замаху. За даними СБУ, теракт готувався проти Кирила Буданова, а підтвердженням цього є аудіозапис телефонної розмови неназваного виконавця з співробітником ФСБ Дмитром Перліним.
Схема замаху
Перлін пояснює схему замаху, яку називає "сендвічем": спочатку в будинок "начальника" мала прилетіти російська ракета, а вцілілих від удару повинен був добити "виконавець" за допомогою дрона. За вдалу операцію Перлін обіцяв "виконавцеві" щонайменше 50 тисяч доларів, однак той передавав всю інформацію СБУ. У ніч проти 5 травня 2024 року українські спецслужби затримали Деркача та Гука.
Визнання провини та тиск
Андрій Гук, який на той час опікувався охороною високопосадовців, нібито підтримував контакт із ФСБ і за наказом Перліна привіз дрон та вибухівку для атаки на Буданова. Після арешту слідчі оприлюднили відео з його зізнаннями, де він розповів, що був завербований ФСБ ще у 2014 році. Проте, у вересні 2024 року Гук заявив, що обмовив себе під тиском та тортурами.
Позиція адвоката
Адвокат Гука, Юрій Сабарін, зазначив, що позиція його клієнта змінилася, і він сподівається, що суд врахує це під час розгляду справи. Сам Гук відмовився від спілкування з журналістами. Олександр Деркач, у свою чергу, відкидає звинувачення в держзраді, стверджуючи, що нічого не знав про співпрацю колеги з ФСБ. Він пообіцяв розповісти свою версію подій під час слухання справи по суті.