Стан російської економіки
Уже понад три роки західні оглядачі ламають голову у намаганнях зрозуміти справжній стан російської економіки. Часом здається, що вона загинається під тиском західних санкцій, а іноді виникає враження напрочуд стійкої економіки, що демонструє темпи зростання у понад чотири відсотки. Так, валовий внутрішній продукт (ВВП) росії зріс на 4,1 відсотка у 2023 році та на 4,3 відсотка у 2024-му. Але зараз російська економіка, яку було переведено на воєнні рейки, схоже, вичерпує свої можливості.
Багато економістів говорять про скорочення зростання вдвічі до лише двох відсотків. Інститут світової економіки у німецькому Кілі (IfW) очікує, що ВВП росії зросте до кінця року лише на 1,5 відсотка, а на 2026 рік дослідники очікують зростання лише на 0,8 відсотка. Навіть Центральний банк росії очікує уповільнення економіки: за даними інформагенції "Інтерфакс", Центробанк "зберігає свій прогноз зростання ВВП росії на рівні від 1,0 до 2,0 відсотків на 2025 рік та від 0,5 до 1,5 відсотка на 2026 рік".
Вплив санкцій на економіку
Мюнхенський інститут Ifo налаштований особливо песимістично, прогнозуючи, що російська економіка скоротиться на 0,8 відсотка у 2026 році після невеликого зростання цього року. Процентна ставка Центрального банку росії надзвичайно висока - на рівні 21 відсотка. Це уповільнює інвестиції приватного сектору. Спостерігається затишшя, особливо в автомобільному секторі та машинобудуванні. Будівельна та сталеливарна промисловість також переживають кризу.
Той факт, що з початку року рубль зміг зміцнитися відносно долара США приблизно на 40 відсотків, був, перш за все, реакцією на дружню до росії позицію президента США Дональда Трампа, пояснив в інтерв'ю DW експерт з питань росії у Віденському інституті міжнародних економічних досліджень (WIIW) Василь Астров. "Коли президент Трамп прийшов до влади, він заявив, що обере радикально інший курс щодо росії, ніж його попередник, президент Байден".
Нові санкції США
У листопаді 2024 року США посилили санкції проти російського "Газпромбанку", що діяли з 2014 року, та виключили цю фінансову установу з банківської системи США. Торгівлю цього фінінституту з американськими партнерами було припинено, а активи в США заморожено. Санкції вдарили по "Газпромбанку", оскільки він виступає центральним гравцем в обробці платежів за постачання газу та у фінансуванні військових проєктів.
ЄС звільнив "Газпромбанк" від санкцій до кінця 2024 року, щоб дозволити європейським імпортерам газу продовжувати платити за російський газ. Після оголошення восени санкцій США проти "Газпромбанку", рубль за короткий проміжок часу втратив чверть своєї вартості відносно долара США. На фондовому ринку спостерігалися панічні розпродажі та масові збитки, особливо у фінансовому та енергетичному секторах.
Не дивно, що російські політики уважно вислухали позицію Дональда Трампа після його зустрічі з президентом України в Римі наприкінці квітня: можливо, настав час "по-іншому поводитися з ним (володимиром путіним. - Ред.)" та розглянути заходи в "банківському секторі або вторинні санкції", говорив Трамп.
Вплив на міжнародні відносини
"Вторинні санкції" - це заходи проти третіх країн, компаній або осіб, які продовжують вести бізнес з росією. Сенатор-республіканець і довірена особа Трампа Ліндсі Грем відповів на коментарі Трампа дописом у соцмережі X. Грем та кілька десятків республіканців і демократів готові поширити санкції на країни, які імпортують російські енергоносії. Існує "двопартійний законопроєкт, який підписали майже 60 осіб, яким буде запроваджено вторинні санкції для будь-якої країни, що купує російську нафту, газ, уран чи інші продукти", - написав Грем 26 квітня.
Це особливо вплинуло б на Індію та Китай, пояснює економіст Астров. "Китай зараз є найважливішим торговельним партнером росії, і на нього у 2024 році припадало близько 40 відсотків російського імпорту та 30 відсотків російського експорту. Важливі імпортні товари для військової промисловості також проходять транзитом через Китай та Гонконг".
Перспективи на майбутнє
Було передбачувано, що Китай не братиме участі в західних санкціях проти росії. Також не стало великою несподіванкою і те, що Індія залишалася нейтральною. "Великим сюрпризом стала Туреччина. Тому що Туреччина також не приєдналася до західних санкцій, хоча Туреччина є членом НАТО та має митний союз з Європейським Союзом".
За часів президента США Байдена дотримання вторинних санкцій суворо контролювалося, а за невиконання неодноразово карали, нагадує Астров. "Це стосується банків, китайських банків, турецьких банків, які приймали імпортні платежі з росії. Адміністрація США за Джо Байдена чинила на них сильний тиск". За часів Трампа відбувся суттєвий відхід від попередньої політики США щодо росії, і не лише в риториці.
Усе ж, важко передбачити, наскільки сильно посилення вторинних санкцій США Дональдом Трампом вдарить по партнерах росії. Згідно з нещодавнім дослідженням інформагентства Reuters, російські банки створили спеціальну клірингову систему під назвою "China Track" для обробки платежів з Китаєм та уникнення західних санкцій. За словами банківських інсайдерів, ця система існує вже деякий час і керується кількома російськими банками, на які поширюються санкції. Це передбачає використання посередників у країнах, які продовжують торгувати з росією.
Згідно з дослідженням Reuters, уся ця мережа вже деякий час працює без серйозних перебоїв. Чи означатиме це, що можливі санкції США проти китайських банків будуть неефективними? "Я не виключаю, що китайські партнери незабаром перестануть боятися вторинних санкцій", - цитує Reuters голову російської бізнес-асоціації "Союз промисловців і підприємців" Олександра Шохіна, який бере участь у торговельних переговорах з Китаєм.
Згідно з інформацією DW, ситуація в російській економіці залишається напруженою, і подальші дії США можуть суттєво вплинути на її розвиток.