Вступ до конфлікту

Протягом десятиліть США та Іран уникали прямого військового конфлікту, обережно обходячи червоні лінії. Однак нещодавно президент США, який обіцяв стати президентом миру, перейшов цю межу, завдавши військових ударів по ядерних об'єктах Тегерана. Це стало найзначнішим кроком у другому терміні президента, який прагнув порушити всі старі правила. Цей безпрецедентний момент викликав тривогу в столицях світу.

Реакція Ірану

86-річний верховний лідер Ірану, аятолла Алі Хаменеї, який, за повідомленнями, перебуває в бункері, вже майже чотири десятиліття обережно грає довгу гру проти свого найпотужнішого ворога, щоб захистити свою найважливішу цінність – Ісламську Республіку. Як зазначає Санам Вакіл, директор програми Близького Сходу та Північної Африки в аналітичному центрі Chatham House, "наступні кроки Хаменеї будуть найзначнішими не лише для його власного виживання, але й для того, як він увійде в історію".

Військові удари та їх наслідки

Протягом останніх десяти днів інтенсивні ізраїльські удари завдали більше шкоди командуванню Ірану та його військовій техніці, ніж восьмирічна війна з Іраком. Ці атаки знищили багатьох високопосадовців іранських сил безпеки, а також провідних ядерних вчених. Вступ США в цей конфлікт підвищив тиск на Іран, і Корпус вартових ісламської революції (КВІР) попередив про можливу помсту, яка залишить США з "тривалим жалем".

Ризики та можливі відповіді

Однак кожна відповідь є ризикованою. Прямий напад на одну з близько 20 баз США на Близькому Сході або на понад 40 тисяч американських військових може спровокувати серйозну відповідь з боку США. Закриття Ормузької протоки, стратегічного водного шляху для п'ятих частин світового нафтового трафіку, також може мати негативні наслідки, зокрема для арабських союзників у регіоні та Китаю, основного покупця іранської нафти.

Дипломатичні зусилля та їх наслідки

Президент Трамп, який раніше висловлював бажання "укласти угоду з Іраном", тепер, здається, стоїть на боці Ізраїлю, описуючи Іран як "хулігана Близького Сходу". Водночас Іран вважає дипломатичний шлях США капітуляцією. На зустрічі в Женеві іранський міністр закордонних справ Аббас Арагчі передав жорстке послання, що Вашингтон очікує від Тегерана зменшення збагачення урану до нуля, що Іран відкидає як порушення свого суверенного права.

Висновки

Цей момент є значно більшим, ніж попередні ескалації. Трамп тепер під тиском з боку законодавців, які стверджують, що він діяв без авторизації Конгресу, і підтримувачів, які вважають, що він порушив обіцянку тримати США подалі від тривалих війн. Ця ситуація, ймовірно, зосередить увагу жорстких рішень іранських керівників на тому, як відновити стримування, намагаючись уникнути цілеспрямованих атак на себе. Як зазначає Елі Геранемаєх, заступник керівника програми Близького Сходу та Північної Африки в Європейській раді з міжнародних відносин, "хоча Трамп прагнув усунути ядерну загрозу з боку Ірану, він тепер зробив це набагато більш імовірним, що Іран стане ядерною державою".

Цей конфлікт продовжує розвиватися, і світ уважно стежить за подальшими кроками обох сторін. За даними BBC, ситуація залишається напруженою, і наслідки можуть бути непередбачуваними.