Спецоперації в тилу ворога
Початок вже четвертого літа повномасштабної війни з Російською Федерацією українські спецслужби відзначили гучними диверсіями в тилу ворога. Атаки на аеродроми стратегічної авіації та підрив Керченського мосту викликали широкий міжнародний резонанс, особливо на тлі малоперспективних мирних перемовин у Стамбулі, де Київ і москва лише обмінялися взаємонеприйнятними меморандумами.
Думки безпекових експертів розділилися: симпатики України відзначають інноваційність та завзятість українських спецслужб, натомість скептики побоюються, що їхні дії призведуть до ще більшої ескалації конфлікту. Служба безпеки України (СБУ) та Головне управління розвідки міноборони (ГУР) - основні організатори диверсій в російських тилах - стверджують, що обирають для них цілком законні цілі: чи то воєнні бази, чи то інфраструктурні об'єкти, що живлять російську агресію.
Керченський міст: символ анексії
Відкритий у 2018 році Керченський міст став не тільки символом незаконної анексії півострова, а й ключовим елементом російської пропаганди "воз'єднання". Від початку повномасштабного вторгнення він є однією з головних логістичних артерій для постачання військ, техніки та пального на війну проти України. СБУ організувала три атаки на цей об’єкт, кожна з яких змінювала уявлення про спроможності українських спецслужб.
Зранку 8 жовтня 2022 року вантажівка, начинена вибухівкою, в'їхала на міст із боку Краснодарського краю. Пристрій із гексогеном, еквівалентним 21 тонні тротилу, був замаскований під 24 палети пакувальної плівки, завантаженої в порту Новоросійська. Вибухнувши, він обвалив дві секції автомобільної частини довжиною 103 метри, запаливши вісім цистерн із дизельним пальним, які рухались залізничною колією.
"Операція готувалася шість місяців. Вибухівку транспортували через Грузію, Вірменію та Казахстан, використовуючи підставні компанії, щоб обійти російські перевірки", - розповідав пізніше голова СБУ Василь Малюк. У результаті рух мостом був зупинений на 22 дні, що спричинило дефіцит пального та боєприпасів у Криму.
Інноваційні атаки
Влітку наступного року Україна продовжила атаки. Перший удар - ракетами С-200 - хоч і був невдалим, проте змусив рф посилити захист мосту значно дорожчими ЗРК С-400. Наступний напад відбувся вже за декілька днів не з неба, а з моря - біля опор мосту вибухнули два безпілотні човни, що непомітно пройшли кримською акваторією. Кожен із дронів ніс по 850 кг вибухівки, яка пошкодила дві секції автомобільної частини та одну залізничну.
Морські безпілотники виявились надсекретною, проте вражаюче недорогою інновацією українських спецслужб. Їх назва - Sea Baby - викликала в українців хвилю жартів. У грудні 2024 року СБУ атакувала баржу, яка перевозила будівельні матеріали для ремонту мосту, знищивши техніку та поранивши 15 членів екіпажу.
Операція "Павутина"
3 червня 2025 року СБУ знову дистанційно підірвала опори Керченського мосту, замінувавши їх під водою. Цього разу українська спецслужба не поспішає розкривати подробиці спецоперації, зазначивши, що опори замінували її таємні агенти. російські ЗМІ спростовують інформацію СБУ про критичні пошкодження, стверджуючи, що рух мостом відновили того ж дня.
Крім атак на міст, українські спецслужби також зосередилися на аеродромах російської стратегічної авіації. У лютому 2023 року було пошкоджено радіолокаційний літак А-50, а в серпні того ж року дрони ГУР атакували аеродром Сольці в Новгородській області.
1 червня 2025 року рої дронів атакували чотири аеродроми в різних куточках рф, знищивши 41 літак, що становило 34% носіїв крилатих ракет росії. Ці дії свідчать про зростаючу спроможність українських спецслужб у веденні війни на всіх фронтах.
Згідно з інформацією DW, українські спецоперації продовжують викликати занепокоєння у російських військових колах, адже вони демонструють вразливість ключових об'єктів рф, попри їхню сувору охорону.