Скорочення прямих іноземних інвестицій
За даними Forbes, Прямі іноземні інвестиції (ПІІ) у світі у 2024 році скоротилися на 11%, до $1,5 трлн проти майже $1,7 трлн у 2023-му. Глобальні потоки ПІІ скорочуються другий рік поспіль, йдеться в огляді Конференції ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД), пише Reuters.
Причини скорочення
Геополітична напруженість, фрагментація торгівлі та посилення конкуренції в промисловій політиці у 2024 році визначили інвестиційний ландшафт. Ці фактори, разом із фінансовими ризиками та невизначеністю, змінюють глобальні інвестиційні потоки та послаблюють довіру інвесторів до довгострокових перспектив, зазначається у звіті.
Транснаціональні компанії дедалі частіше зосереджуються на короткостроковому управлінні ризиками, а не на довгострокових стратегіях, особливо в секторах, пов’язаних із національною безпекою, змінами ланцюгів постачання і торговельною політикою.
Вплив на розвинені країни
Значне скорочення ПІІ зафіксовано в розвинених країнах (-22%, до $626 млрд), особливо в Європі (-58%, до $182 млрд). Найбільше падіння відбулося в Німеччині (-89%), Іспанії (-39%), Італії (-24%) і Франції (-20%).
Позитивні тенденції в Північній Америці
Натомість у Північній Америці ПІІ зросли на 23% (до $343 млрд), зокрема завдяки великим проєктам у напівпровідниковій галузі США (+20%). У країнах, що розвиваються, ПІІ зросли лише на 0,2% (до $867 млрд). В Африці інвестиції різко зросли на 75% (до $97 млрд) через масштабний інфраструктурний проєкт в Єгипті, хоча навіть без нього приріст становив 12%.
Лідерство Азії
Азія залишилася лідером за обсягом ПІІ, попри зниження на 3% (до $605 млрд), зокрема через падіння в Китаї на 29%. У росії приплив інвестицій у 2024 році становив $3,346 млрд порівняно з $8,998 млрд роком раніше.
Кризові явища
Попри відносну стабільність у країнах, що розвиваються, звіт вказує на кризу: в багатьох країнах інвестиції обходять ключові сектори, такі як інфраструктура, енергетика, технології та галузі, що створюють робочі місця. "Багато економік залишаються осторонь не через брак потенціалу, а через систему, яка спрямовує капітал туди, де легше, а не туди, де він потрібен", – зазначила генеральна секретарка ЮНКТАД Ребека Грінспен.
Прогнози на 2025 рік
США очолили рейтинг за обсягом ПІІ у 2024 році ($279 млрд), за ними йдуть Сингапур ($143 млрд), Гонконг ($126 млрд) і Китай ($116 млрд). Прогноз на 2025 рік песимістичний: торговельна напруженість, геополітична фрагментація та економічна нестабільність знижують перспективи зростання ПІІ. Дані початку 2025 року свідчать про рекордно низьку активність угод і проєктів.
Контекст
У квітні 2025 року президент США Дональд Трамп запровадив 10-відсоткові мита на імпорт із більшості країн, за винятком тих, що перебувають під санкціями, таких як росія, Північна Корея, Куба та Білорусь. Україна також потрапила під дію цих мит. 9 квітня Трамп скасував мита для всіх країн, окрім Китаю, де ставки зросли до 145%, тоді як для інших країн залишилася базова ставка 10%. У відповідь 10 квітня Європейський Союз відтермінував запровадження власних мит на американські товари на 90 днів, хоча спочатку їх планували ввести з 15 квітня.
У середині квітня напруженість посилилася: Трамп пригрозив підвищити мита на китайські товари до 245%. Китай у відповідь збільшив тарифи на американську продукцію з 84% до 125%. З 14 травня США та Китай домовилися про тимчасове зниження взаємних мит на 90 днів. 23 травня Трамп запропонував із 1 червня запровадити 50-відсоткові мита на товари з ЄС, звинувативши Євросоюз у небажанні йти на компроміс у переговорах. При цьому він уточнив, що мита не стосуватимуться товарів, вироблених або зібраних у США. 26 травня президент відклав запровадження цих мит до 9 липня.
Звіт Світової організації торгівлі (СОТ) від 16 квітня вказав, що нові мита і торгова невизначеність призвели до "значного погіршення" перспектив глобальної торгівлі. СОТ прогнозує скорочення обсягів торгівлі товарами на 0,2% у 2025 році, хоча раніше очікувалося зростання. Міжнародний валютний фонд (МВФ) знизив прогноз глобального економічного зростання на 2025 рік із 3,3% до 2,8% через ризики, пов’язані з торговельною політикою США. У травні агентство Moody’s знизило кредитний рейтинг США з Aaa до Aa1 через зростання держборгу та дефіциту бюджету. Це стало першим зниженням рейтингу США з 1917 року.