Новий законопроєкт для антикорупційних органів
Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук в інтерв’ю у телемарафоні «Єдині новини» заявив, що новий президентський законопроєкт, внесений на заміну резонансному закону № 4555-IX, є збалансованим кроком у напрямку відновлення інституційної незалежності антикорупційних органів та водночас посилення їх захисту від зовнішнього впливу.
Коментуючи підготовку до голосування, яке заплановано на 31 липня, Руслан Стефанчук зазначив, що парламент почув сигнал суспільства і готовий зробити висновки. «Після ухвалення попереднього закону ми отримали реакцію суспільства і партнерів. Президент України Володимир Зеленський оперативно відреагував і вніс новий проєкт. Він передбачає повернення незалежності НАБУ та САП у тому обсязі, який було визначено законом, що набрав чинності 1 січня 2024 року, але при цьому вводить запобіжники від зовнішнього впливу, зокрема з боку російської федерації», — пояснив Голова Парламенту.
Баланс між незалежністю та контролем
За його словами, йдеться про комплексне рішення, яке поєднує два важливі компоненти: ефективність роботи органів і гарантії безпеки. «Маємо забезпечити баланс: незалежність від політичного впливу — так, але не незалежність від закону і держави. Не може бути безконтрольних органів, навіть якщо вони мають найвищий рівень довіри», — наголосив Руслан Стефанчук.
Він також підкреслив, що новий законопроєкт отримав позитивну оцінку антикорупційного Комітету Верховної Ради України, підтримку європейських партнерів і був схвально сприйнятий у суспільстві. «Це консолідуюче рішення, яке дозволить нам не лише подолати кризу, а вийти з неї сильнішими», — заявив Руслан Стефанчук.
Бюджетні питання та оборона
Говорячи про реакцію міжнародних партнерів, Голова Верховної Ради України підкреслив, що перебуває на постійному зв’язку з європейськими і американськими колегами. За його словами, у міжнародній спільноті є розуміння логіки рішень парламенту, і ключовим очікуванням є збереження демократичних засад. «Ця підтримка не просто про фінанси. Це підтримка процесів — демократичних, оборонних. І ми не можемо підважити цю довіру», — підкреслив Руслан Стефанчук.
Окрему увагу Голова Верховної Ради приділив питанню бюджету. За його словами, наразі готується коригування бюджету на 2025 рік з урахуванням витрат на оборону, а вже у вересні очікується подання проєкту бюджету на 2026 рік. «Майже всі зароблені державою ресурси йдуть на Збройні Сили України. Це бюджет воєнного часу. І головне — щоб кожна копійка працювала на Перемогу», — зазначив він.
Оборонні розробки та міжнародна співпраця
Говорячи про оборонну галузь, Руслан Стефанчук зауважив, що вже восени Україна представить нові розробки, які здивують не лише українців, а й весь світ. «Ми переходимо до ролі постачальника безпеки, маємо унікальні технології, які вже цікавлять партнерів. Ідеться і про дрони, і про антидронові рішення, і про інші системи, які створюються на Технологічній Ставці», — пояснив він.
Коментуючи кадрові зміни в уряді, Голова Парламенту наголосив, що ключовими пріоритетами для нового складу Кабміну є оборона, економічна стійкість, соціальні стандарти та безпека цивільного населення. Окремо він відзначив об’єднання Міністерства оборони з Міністерством з питань стратегічних галузей промисловості, яке має скоротити логістичний шлях від потреб до виконання.
Співпраця з міжнародними партнерами
Щодо співпраці з міжнародними партнерами Руслан Стефанчук повідомив про активні контакти з Головою Палати представників США Майком Джонсоном та участь України в майбутньому з’їзді спікерів G7. «Ми ведемо перемовини щодо посилення санкційного тиску, зокрема щодо закону Блюменталя про «пекельні санкції». Це має стати тим самим болючим ударом, який примусить росію сісти за стіл перемовин», — сказав він.
Окремо Голова Верховної Ради відзначив зусилля французьких партнерів, які розробляють законопроєкт про конфіскацію заморожених активів росії. «Це може стати прецедентом для інших країн. Бо саме росія має заплатити за цю війну», — наголосив Р. Стефанчук.
Вибори та безпека
Щодо можливості виборів він нагадав, що під час воєнного стану це неможливо, але парламент уже напрацював необхідну законодавчу базу на випадок, коли ситуація зміниться. «Наше завдання — забезпечити вибори, яким довіряли б і українське суспільство, і міжнародна спільнота. Не імітацію, а справжні демократичні вибори», — наголосив він.
Коментуючи питання відновлення онлайн-трансляцій пленарних засідань, Руслан Стефанчук нагадав, що трансляції ведуться з годинною затримкою через вимоги безпеки, ухвалені постановою Верховної Ради України. «Це не моя ініціатива — це рішення парламенту. Але тільки-но безпекові ризики зникнуть, парламент залишатиметься відкритим майданчиком для кожного українця», — запевнив він.
Пресслужба Апарату Верховної Ради України повідомила про ці важливі ініціативи та плани, які можуть суттєво вплинути на подальший розвиток країни.
За даними Голос України