Другий тур президентських виборів у Польщі
У Польщі в неділю, 1 червня, розпочався другий тур президентських виборів. У ньому кандидат від нинішньої центристської коаліції, мер Варшави Рафал Тшасковський, протистоїть кандидату від націонал-консервативної партії "Право і справедливість" (ПіС), історику Каролю Навроцькому.
Обидва кандидати мають майже рівну підтримку. Згідно з опитуванням порталу Onet, Тшасковський може набрати 50,1% голосів, а Навроцький - 49,9%. Водночас інше опитування, замовлене сайтом Wirtualna Polska, показує зворотну динаміку: 50,63% за Навроцького і 49,37% за Тшасковського. Оскільки похибка таких опитувань більша за розрив між кандидатами, результат залишається непередбачуваним, зазначає агенція dpa.
Виборчий процес
Право голосу на виборах мають близько 29 мільйонів виборців. Виборчі дільниці відкрилися о 7:00 і працюватимуть до 21:00 за місцевим часом. Одразу після закриття дільниць очікується оприлюднення даних екзитполу компанії Ipsos, тоді як офіційні результати будуть оголошені в понеділок, 2 червня.
Політичні наслідки виборів
За оцінками оглядачів, ці вибори не лише вирішать, хто займе президентське крісло, але й вплинуть на майбутнє лівоцентристського уряду Дональда Туска та становище Польщі у Євросоюзі. Аналітики вважають, що перемога Навроцького, швидше за все, означатиме продовження нинішньої патової політичної ситуації, коли президент-консерватор Анджей Дуда, який залишає свою посаду, використовує право вето, блокуючи проведення більшості ініційованих кабінетом Дональда Туска реформ, особливо у сфері верховенства права.
Очікується, що євроскептик Навроцький, якщо стане президентом, прагнутиме конфронтації з Брюсселем. Він також є прихильником курсу "Польща насамперед", відкидає кліматичну політику та міграційний пакет ЄС, а також скептично ставиться до надання допомоги Україні.
Передвиборча кампанія
Як нагадує агенція AP, кампанію Навроцького супроводжували звинувачення у зв'язках із кримінальними колами та оприлюднення у ЗМІ інформації про його участь в організованій вуличній бійці між футбольними фанатами у 2009 році, яку сам кандидат виправдовує як "благородну". Ці факти не похитнули його підтримку серед правих виборців, які вважають такі повідомлення політично вмотивованими.
Під час передвиборної кампанії Рафал Тшасковський позиціонував себе як політик, що прагне діалогу і здатний примирити поляків. "Я хочу не розколювати суспільство, а об'єднувати", - повторював кандидат від "Громадянської платформи" на передвиборних мітингах. Експерти кажуть, що його головний аргумент - компетентність. Тшасковський із 2018 року обіймає посаду мера Варшави. До цього був депутатом Європарламенту, очолював міністерство адміністрації та цифровізації, працював держсекретарем та заступником міністра закордонних справ з європейських питань.
Виборцям він обіцяє "підштовхнути" уряд до швидших реформ і лібералізувати, за його словами, "середньовічний закон про аборти".
Згідно з інформацією DW, результати виборів можуть суттєво вплинути на політичний ландшафт Польщі в найближчі роки.