Політична криза в Румунії
За три з половиною десятиліття після падіння диктатури Чаушеску Румунія пережила не одну політичну кризу. Серед них варто згадати насильницьке придушення протестів шахтарів 1990-1991 років, відомих як "Мінеріади", та кризу 2012 року, коли відбувалося багатомісячне протистояння між корумпованими політичними кланами та тодішнім президентом Траяном Бесеску. Наразі Румунія знову опинилася у глибокій кризі, спричиненій скасуванням президентських виборів у листопаді 2024 року.
Ця криза відрізняється від попередніх, адже праворадикали, антизахідні та проросійські сили ніколи не користувалися такою популярністю, як зараз. Румунське суспільство виглядає розчарованим, що стало віддзеркаленням насильницьких протестів у Бухаресті, де прихильники праворадикальних партій влаштували безчинства, громлячи крамниці та вступаючи в сутички з поліцією. Хоча в заворушеннях брали участь лише кілька сотень осіб, такі сцени не спостерігалися в румунській столиці вже багато років.
Причини протестів
Приводом для протестів стало рішення Центральної виборчої комісії Румунії (BEC), яка не допустила проросійського правого радикала Келіна Джорджеску до участі в повторних президентських виборах, призначених на травень. Офіційне пояснення полягає в тому, що Джорджеску порушив вимоги щодо посади президента, який зобов'язаний захищати конституцію та демократію. Конституційний суд вже скасував вибори через нього, що унеможливлює його повторну участь.
Джорджеску, який переміг у першому турі президентських виборів наприкінці листопада 2024 року, залишався найперспективнішим кандидатом у подальших голосуваннях. Однак його звинувачують у незаконному фінансуванні кампанії та можливому втручанні росії через кібератаки на його користь. Ця справа набула широкого міжнародного розголосу, зокрема, віцепрезидент США Джей Ді Венс назвав це "доказом" недемократичності Європи.
Відсутність політичної волі
Не лише скандал навколо Джорджеску тримає румунське суспільство в напрузі. Спеціальна прокуратура DIICOT розслідує групу осіб, підозрюваних у плануванні державного перевороту. Джорджеску, який відкрито заявляє про намір ліквідувати "систему", зображує себе як християнського месію, обіцяючи перетворити Румунію на світову наддержаву.
Причини нинішньої політичної кризи в Румунії не обмежуються абсурдними ідеями. За цим стоїть хронічний брак політичної волі до реформ та відсутність прозорого урядування. Корупція, кумівство та політичний вплив на судову владу залишаються поширеними проблемами. Розвиток інфраструктури відбувається мляво, а освітня система потребує реформ.
Висновки
Президент Румунії Клаус Йоганіс, який нещодавно пішов у відставку, обіцяв глибокі реформи, але фактично не вжив жодних заходів. На фоні відсутності політичних альтернатив підтримка праворадикальних партій зросла до 35% на парламентських виборах у грудні 2024 року. Політична еліта Румунії запідозрена в намаганні усунути Джорджеску недемократичними способами, що викликає запитання щодо справедливості виборчого процесу. Як зазначає публіцистка Йоана Ене Доджою, Румунія перебуває у глибокій кризі з ослабленою демократією та поляризованим суспільством. Якщо ці проблеми не будуть вирішені, нові політичні фігури можуть скористатися ситуацією на свою користь.
За даними DW, ситуація в Румунії потребує термінового вирішення, щоб уникнути подальшої ескалації конфлікту.