Погіршення економічних очікувань
У липні 2025 року український бізнес зазнав зниження очікувань щодо економічної активності. Це сталося через посилення обстрілів критичної інфраструктури, зростання витрат на сировину, оплату праці, паливо, а також дефіцит кваліфікованих кадрів та інфляційні процеси. За даними Національного банку України (НБУ), опублікованими 1 серпня, індекс очікувань ділової активності (ІОДА) скоротився до 48,3, порівняно з 50,0 у червні 2025 року, але залишився вищим за показник липня 2024 року (44,4).
Позитивні фактори
Незважаючи на загальне погіршення, деякі позитивні фактори залишалися. Стабільна ситуація в енергетиці, активний споживчий попит та сприятливі сезонні умови підтримували бізнес. Підприємства торгівлі залишалися найоптимістичнішими п’ятий місяць поспіль, завдяки достатній пропозиції товарів і жвавому попиту. Секторальний індекс у липні склав 51,2, що свідчить про позитивні очікування в цій сфері.
Будівельний сектор
Будівельні компанії також демонстрували позитивні оцінки, зокрема завдяки сталому попиту та сезонним факторам. Секторальний індекс зріс до 50,6, що вказує на оптимізм стосовно обсягів будівництва та нових замовлень. Проте, будівельники прогнозували сповільнення зростання вартості підрядних послуг.
Промисловість та сфера послуг
Промислові підприємства, після п’яти місяців позитивних оцінок, у липні виявилися стриманішими через високі безпекові ризики та зростання витрат. Секторальний індекс знизився до 48,6, а прогнози щодо експортних замовлень та запасів сировини погіршилися. Сфера послуг, в свою чергу, дала найпесимістичніші оцінки через зростання логістичних витрат і дефіцит кадрів, з індексом, що впав до 45,8.
Прогнози на майбутнє
Більшість респондентів усіх секторів очікували зростання закупівельних цін, цін на сировину та власну продукцію чи послуги. Щодо зайнятості, усі сектори прогнозували скорочення чисельності працівників, особливо у сфері послуг.
Контекст опитування
Щомісячне опитування підприємств тривало з 07 до 24 липня 2025 року. Участь взяли 586 підприємств, з яких 42,7% представляли промисловість, 26,5% – сферу послуг, 25,3% – торгівлю, 5,6% – будівництво. За розміром, 27,3% респондентів – великі підприємства, 27,5% – середні, 45,2% – малі. Серед опитаних 30,7% підприємств проводять експортно-імпортні операції, 9,4% – лише експортні, 17,4% – лише імпортні, а 42,5% не займаються зовнішньоекономічною діяльністю.
Згідно з інформацією Forbes, ці дані свідчать про складну ситуацію в українській економіці, яка потребує уваги та підтримки з боку держави.