Позов проти Кім Чен Ина
Північнокорейська біженка Чхой Мін-Гьон планує подати цивільний та кримінальний позов проти лідера Північної Кореї Кім Чен Ина та чотирьох інших чиновників з Пхеньяна. Вона звинувачує їх у знущаннях, які вона зазнала під час затримання в країні. Чхой втекла з Північної Кореї до Китаю в 1997 році, але була примусово депортована в 2008 році, де, за її словами, зазнала сексуального насильства та тортур після повернення.
Цей позов, який буде подано в п'ятницю, є першим випадком, коли біженка з Північної Кореї вживає юридичних заходів проти режиму, повідомляє правозахисна організація, що допомагає Чхой, - Центр бази даних прав людини Північної Кореї (NKDB). Південнокорейські суди раніше ухвалювали рішення проти Північної Кореї за подібними заявами про знущання, але ці рішення в основному символічні і ігноруються Пхеньяном.
Плани правозахисників
За словами представників NKDB, організація також планує передати справу Чхой до Організації Об'єднаних Націй та Міжнародного кримінального суду. "Я щиро сподіваюся, що цей маленький крок стане основою для відновлення свободи та людської гідності, щоб більше жоден невинний північнокореєць не страждав під цим жорстоким режимом", - заявила Чхой у середу, згідно з повідомленням NKDB.
"Як жертва тортур і виживша від північнокорейського режиму, я несу глибоку і термінову відповідальність за те, щоб притягнути династію Кім до відповідальності за злочини проти людяності", - додала вона.
Тривалі наслідки
Чхой втекла з Північної Кореї знову в 2012 році і оселилася в Південній Кореї. Вона зазначила, що психологічна травма від пережитого досі залишається, і вона продовжує покладатися на медикаменти. Протягом багатьох років міжнародні правозахисні організації документують ймовірні порушення прав людини в Північній Кореї, починаючи від знущань політичних в'язнів до систематичної дискримінації за статевою та класовою ознакою.
Значення позову
Ганна Сон, виконавча директорка NKDB, повідомила BBC Korean, що ці позови є значущими, оскільки вони переслідують кримінальні звинувачення "паралельно" з цивільними справами. Раніше судові справи проти Північної Кореї обмежувалися лише цивільними позовами. У 2023 році суд у Сеулі зобов'язав Північну Корею виплатити 50 мільйонів вон (близько 36 тисяч доларів США) кожному з трьох південнокорейців, які були експлуатовані після того, як їх захопили в полон під час Корейської війни.
У 2024 році північнокорейський уряд також був зобов'язаний виплатити 100 мільйонів вон кожному з п'яти північнокорейських біженців з Японії, які залишили Японію в 1960-х і 1980-х роках в рамках програми репатріації. Вони заявили, що їх заманили до Північної Кореї десятиліття тому під обіцянкою "раю на Землі", але натомість їх затримали та змусили працювати.
Північна Корея не відповіла на жоден з цих позовів. Але Ганна Сон з NKDB стверджує, що ці рішення пропонують необхідне закриття для позивачів. "Те, що ми зрозуміли за роки роботи над відповідальністю, це те, що жертви насправді шукають не лише фінансову компенсацію - це визнання", - сказала вона. "Отримання судового рішення на їхню користь має величезне значення. Це говорить їм, що їхня історія не закінчується лише ними - вона визнана державою та офіційно зафіксована в історії".
Цей випадок підкреслює важливість боротьби за права людини в Північній Кореї та може стати важливим кроком у притягненні до відповідальності північнокорейського режиму за його дії.
За даними BBC.