Дискусія про соціальну допомогу для українських біженців
За даними DW, Дискусія, що розгорілася в Німеччині після заяви голови Християнсько-соціального союзу (ХСС), прем'єр-міністра Баварії Маркуса Зедера, про те, що всім безробітним українським біженцям варто платити нижчу соціальну допомогу, активно коментують у пресі.
Сформувавши чинний уряд Фрідріха Мерца у травні, ХДС/ХСС та Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) домовилися, що українські біженці, що прибули до країни після 1 квітня 2025 року, більше не мають отримувати стандартну німецьку допомогу по безробіттю "гроші для громадян" (Bürgergeld). Натомість їм мають призначити суттєво нижчі виплати за аналогією з шукачами притулку, які, на відміну від українців, ще не мають офіційного захисту.
Пропозиції Зедера
Тепер Зедер, як голова однієї з урядових партій, пропонує поширити ще досі не запроваджені нові правила і на тих українських біженців, які вже кілька років живуть у Німеччині. Видання Süddeutsche Zeitung (SZ) з Мюнхена пише: "Очільник ХСС вимагає більше не виплачувати соцдопомогу 'гроші для громадян' українським біженцям, а натомість прирівняти їх у цьому питанні до шукачів притулку. Це стало б популістським псевдорішенням, яке наробить більше шкоди, ніж користі.
Те, що соцдопомогу потрібно реформувати - це правильно. В тому числі, і для сотень тисяч українців, яким вона забезпечує прожитковий мінімум. Ті, хто в змозі працювати, не просто повинні, але й зобов'язані це робити. Більшість українців хочуть працювати. Для цього їм потрібна передусім підтримка, приміром, у питанні визнання їхньої професійної кваліфікації, фінансування освіти, а у тяжких випадках - індивідуальна допомога. Та якщо Зедер проштовхне свою вимогу, все це стане неможливим".
Реформа соціальної допомоги
Видання Westdeutsche Allgemeine Zeitung (WAZ) з Ессена коментує: "По-перше, набагато важливіше так реформувати систему соцдопомоги 'гроші для громадян', аби вона загалом більше підштовхувала людей працювати. Це повинно стосуватися всіх - як німців, так і українців. Головною метою є і залишається те, аби люди знайшли роботу. У випадку українців це означає: за допомогою мовних курсів, перекваліфікації, допомоги з догляду за дітьми, а в крайньому випадку - і за допомогою неприємних санкцій для тих, хто все одно не йде працювати.
По-друге, це правильно - переглядати всі витрати, коли казна порожня. Та Зедер своїми різними заявами без потреби додатково розхитує скрипучу коаліцію Фрідріха Мерца. Від цього не легше буде домовитися про розумну реформу соцдопомоги".
Погляд на українців у Німеччині
Газета Weser-Kurier (WK) з Бремена пише: "Залишається підозра, що тут українці в Німеччині менше працюють, бо їх так активно заманюють і підсаджують на соцдопомогу 'гроші для громадян', на відміну від решти Європи. Але може там не так туго з визнанням українських дипломів та інших документів про професійну кваліфікацію, як у забюрократизованій Німеччині?
Голова ради німецьких міст Ральф Шпіґлер справедливо каже, що біженців із охопленою війною країни, на яку напали, потрібно 'швидше працевлаштовувати, ніж це досі відбувається'. На відміну від шукачів притулку, які не мають права працювати, отримувачі 'грошей для громадян' саме для цього отримують консультації та посередництво у пошуку вакансій. Маркусу Зедеру варто відпочити, залюбки вдома, в Баварії".
Критика і пропозиції
Видання tageszeitung (taz) з Берліна коментує: "Як ідея федерального уряду (зменшити розмір соцдопомоги для новоприбулих українців), так і вимога Маркуса Зедера - це, даруйте, маячня. Для цього достатньо швидко прокрутити в голові її можливе втілення в життя. Шукачі притулку отримують скорочену соціальну допомогу, лише доки вони не отримали захист. Після цього вони отримують 'гроші для громадян'.
Правильно було би втілити ідею Маркуса Зедера, але з точністю до навпаки. Замість скорочувати соціальну допомогу для українців, потрібно підвищити виплати всім іншим шукачам і шукачкам притулку. Ця логіка - платити біженцям менше, ніж найбіднішим німцям, - завжди була огидною. Зедеру варто було б поставити це нерівне поводження з людьми під питання, замість того аби вимагати його розширення".
Газета Frankfurter Allgemeine Zeitung (FAZ) з Франкфурта-на-Майні пише: "Гарантувати 'гроші для громадян' українським біженцям, якщо оглянутися назад, видається помилкою. Для українців стимул працювати, очевидно, ще слабший, ніж для німців. До того ж, вони мають право після досягнення певного віку працювати менше, а також отримують соціальну допомогу раніше, ніж німці. Тож пояснити заяву Зедера можна і великим потенціалом теми для (ультраправої та антимігрантської партії) 'Альтернатива для Німеччини'. Потрібні правила, які орієнтуються на нижчий рівень соціальної допомоги для шукачів притулку, але натомість передбачають допомогу з пошуку вакансій, догляду за дітьми та мовні курси. Чим довше триває війна в Україні, тим більше правляча коаліція в Німеччині повинна щось робити".