Проблеми з пам'яттю та мобілізація
Часті прогалини в пам'яті, топографічна дезорієнтація, нерозуміння механічного годинника, плутання чисел і кольорів — це повсякденні проблеми 28-річного Василя з села на Кіровоградщині. З 2015 року він стоїть на обліку обласної психіатричної лікарні з діагнозом розлад особистості. Проте це не стало на заваді його мобілізації до Збройних сил України (ЗСУ).
За словами його партнерки Олени, працівники місцевого Територіального центру комплектування (ТЦК) затримали Василя дорогою додому наприкінці травня, коли той не мав при собі документів. Під приводом поїздки за ними чоловіка доставили в ТЦК. Як виявилося, Василь був у розшуку з початку 2025 року.
Непридатність до служби
Олена зазначає, що чоловік не визнає свій діагноз, тому достеменно невідомо, чи він згадував про хворобу під час проходження військово-лікарської комісії, яка зрештою визнала його придатним для служби без обмежень. Наступного ранку мобілізованого відправили в навчальний центр на південь для проходження базової загальновійськової підготовки.
Олена намагалася довести помилковість мобілізації та звернулась до командира Василя. Спочатку, за її словами, той виявив розуміння ситуації і попросив надіслати медичні документи для списання чоловіка зі служби. Проте після отримання довідки з психіатричної лікарні за 2015 рік риторика офіцера різко змінилася. "Нема підстав списувати зі служби, буде служити", — сказав він.
Психічний стан та ризики
DW отримала доступ до висновку психіатра 2015 року, де зазначено, що Василь має бідний словниковий запас, низький рівень абстрагування, коефіцієнт інтелекту (IQ) 66 (за середнього близько 100) і не розуміє навіть назви країни чи столиці України. В умовах стресу симптоми хвороби, як каже Олена, лише посилюються. "Він постійно жаліється, що нічого не може запам'ятати з того, що йому показують. Якщо він не запам'ятовує на навчанні, що він зі страху запам'ятає там (на фронті)? Це квиток в один кінець", — нарікає жінка.
Психіатриня, яка проаналізувала анонімізовані медичні документи Василя, вказала на ознаки розумової відсталості з емоційно-вольовою нестабільністю. "У стресових умовах така людина непередбачувана і може нашкодити собі та іншим", — зазначила вона.
Проблеми в системі
Адвокат Євген Цехмістер пояснює, що члени військово-лікарської комісії (ВЛК) мають доступ до медичних даних в електронній системі Helsi, де зберігаються всі дані пацієнтів комунальних і державних лікарень. Але у випадку Василя записів про психічний діагноз там не було. Психічні діагнози становлять виняток, доступ до них може бути надано лише за згоди пацієнта.
Згідно з наказом міноборони №402 про ВЛК, діагноз Василя унеможливлює мобілізацію. Однак лікарі ВЛК довіряють лише офіційним документам, адже багато хто симулює психічні розлади, щоб ухилитися від служби. "Якби вони вчасно звернулися за правовою допомогою та оформили більш актуальні документи, його б не мобілізували", — каже адвокат.
Рекомендації та висновки
Уповноважена президента з питань захисту прав військовослужбовців та членів їхніх сімей Ольга Решетилова радить завчасно попіклуватися про оновлення військово-облікових даних та внесення в електронну систему актуальних медичних даних. "Найбільша проблема в тому, що людина в цивільному житті не проходить медичні обстеження. Без наявних медичних документів ТЦК не може знати про ці хвороби", — зазначає вона.
За словами Решетилової, її команда неодноразово стикалася з випадками погіршення психічного стану новобранців під час проходження базової загальновійськової підготовки. Тим часом курс БЗВП Василя добігає до кінця, після чого на нього чекає розподіл у підрозділ. Адвокат Євген Цехмістер домагається направлення на повторне психіатричне обстеження новобранця та ВЛК, поки той ще в навчальному центрі. "Якщо він потрапить на фронт, насамперед це високі ризики для підрозділу. В який момент його психіка не витримає і хто опиниться під прицілом — не передбачити", — каже юрист.
Ця ситуація підкреслює важливість ретельного медичного обстеження та актуалізації даних про здоров'я військовослужбовців, щоб уникнути подібних випадків у майбутньому.
За даними DW, з початку року офіс Уповноваженого Верховної Ради з прав людини отримав понад дві тисячі скарг на порушення прав під час мобілізаційних заходів.