Клуб білого бізнесу: статистика та тенденції
Станом на середину липня 2025 року, лише 8,8 тисячі компаній в Україні змогли потрапити до Клубу білого бізнесу (КББ). За даними Державної податкової служби України, до цього переліку входять лише ті бізнеси, які відповідають стандартам прозорого ведення бізнесу. Від початку року з реєстру вибуло 3,2 тисячі компаній, натомість додалося 4,1 тисячі нових учасників.
Понад 22% компаній, що входять до КББ, займаються оптовою та роздрібною торгівлею, а також ремонтом автомобілів. Цікаво, що 33 компанії з цього переліку потрапили до цьогорічного Індексу Опендатабота. Загалом, кількість прозорих і відповідальних платників податків в Україні демонструє стабільно позитивну тенденцію.
Прозорість та відповідальність
Клуб білого бізнесу було створено за ініціативою Податкової служби у 2024 році з метою формування спільноти прозорих платників податків, які взаємодіють із державою на основі довіри та партнерства. Серед учасників Клубу є підприємства, які повинні демонструвати відкритість, сумлінно сплачувати податки, подавати звітність та не мати зв’язків із росією.
На початок повномасштабного вторгнення в Україні серед компаній з переліку було 37 з російськими власниками. Після звернення Опендатабота, Мінʼюст перевірив деякі бізнеси з такою ситуацією та визнав реєстраційні дії незаконними.
Коментарі експертів
Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев зазначив, що перелік Клубу білого бізнесу формується на певну дату, а підприємства можуть мати змінні характеристики. Якщо протягом трьох місяців виявляються факти, що перешкоджають подальшій участі бізнесу в Клубі, такі платники не будуть включені до наступного переліку.
Найбільше представників Клубу зосереджено у сфері торгівлі (22%), далі йдуть переробна промисловість (16%) та сільське господарство (14%). Найбільше таких бізнесів зареєстровано у Києві (25%), а також у Дніпропетровській (9%), Київській (7%), Львівській (7%) та Харківській областях (5%).
Виклики та критика
Проте не всі експерти поділяють оптимізм щодо Клубу білого бізнесу. Мирослав Лаба, експерт економічної платформи, вважає, що сама ідея створення Клубу є дискусійною. Він звертає увагу на те, що законодавча ініціатива зосереджується на підтримці доброчесних платників податків, тоді як справжній фокус мав би бути спрямований на тих, хто ухиляється від сплати податків.
Лаба також ставить під сумнів обрані критерії доброчесності, вказуючи на те, що вони можуть створювати ризики вибірковості та необґрунтованого надання переваг окремим платникам податків. Наразі Податкова служба підготувала новий законопроєкт, який має вдосконалити умови вступу до Клубу.
Висновок
Клуб білого бізнесу продовжує залишатися важливим інструментом для формування прозорого бізнес-середовища в Україні. Однак, як показує практика, існує ще багато викликів, які потребують вирішення для забезпечення справедливого та рівного ставлення до всіх платників податків. За даними Опендатабот, кількість компаній, які прагнуть потрапити до Клубу, свідчить про зростаючий інтерес до прозорості та відповідальності в бізнесі.