Економіка

Костопільський завод скловиробів отримав контроль над Хмельпиво

Антимонопольний комітет України дозволив Костопільському заводу скловиробів контролювати Хмельницький обласний пивзавод.

Дозвіл на контроль

Антимонопольний комітет України надав дозвіл Костопільському заводу скловиробів (KZS Glass) на отримання контролю над Хмельницьким обласним пивзаводом. Це рішення було опубліковане на офіційному сайті комітету 22 травня 2025 року.

Контекст угоди

Хмельницький обласний пивзавод, відомий під брендом Хмельпиво, спеціалізується на виробництві пива, зокрема під маркою «Проскурівське». У 2024 році підприємство продемонструвало значні фінансові результати, заробивши 76,9 млн грн чистого прибутку при загальному доході 146,4 млн грн. Основним акціонером заводу є Олександр Лисюк, який володіє 78% акцій та обіймає посаду директора.

Виробництво Костопільського заводу

Костопільський завод скловиробів, що виготовляє скляну тару для харчової, фармацевтичної та інших галузей, контролюється Дмитром Олійником, головою наглядової ради заводу та ради Федерації роботодавців України. У 2024 році завод випустив понад 450 млн скловиробів, з яких 60% було експортовано до Європи. Чистий прибуток підприємства склав 76,5 млн грн, а дохід досяг 1,47 млрд грн.

Вплив на ринок

Ця угода може суттєво вплинути на ринок пивоваріння в Україні, оскільки об'єднання ресурсів двох підприємств може призвести до підвищення конкурентоспроможності продукції. Костопільський завод скловиробів, завдяки своїм потужностям, зможе забезпечити Хмельпиво необхідною тарою, що може знизити витрати на виробництво.

Згідно з інформацією Forbes, це рішення також свідчить про активізацію процесів консолідації в українській промисловості, що може бути позитивним сигналом для інвесторів.

Перспективи розвитку

Об'єднання Костопільського заводу скловиробів та Хмельницького обласного пивзаводу може відкрити нові можливості для обох підприємств. Зокрема, це може призвести до розширення асортименту продукції, покращення якості та зниження цін для споживачів. У довгостроковій перспективі, такі зміни можуть позитивно вплинути на розвиток української економіки в цілому.