Катар і енергетична криза в Європі
Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну Німеччина зіткнулася з серйозною енергетичною кризою. У відповідь на це, тодішній канцлер Олаф Шольц уклав угоду з Катаром про імпорт до двох мільйонів тонн скрапленого природного газу (СПГ) на рік. Ця угода стала частиною стратегії Європи, спрямованої на зменшення залежності від російського газу.
Однак нещодавно Катар висловив загрозу припинити постачання СПГ до Європи вже наступного року. Міністр енергетики Катару в листі до бельгійського уряду та Єврокомісії висловив занепокоєння щодо жорстких вимог нової директиви ЄС, яка вимагає від бізнесу дотримуватися стандартів у сфері захисту клімату, довкілля та прав людини. "Якщо до директиви не буде внесено змін, Катар та QatarEnergy не матимуть іншого вибору, окрім як серйозно розглянути альтернативні ринки для нашого СПГ", - йдеться у листі, який цитує інформагентство Reuters.
Вимоги ЄС та їх наслідки
Запроваджена директива ЄС зобов'язує великі європейські підприємства контролювати свої глобальні ланцюги постачань на предмет проблем у сфері прав людини та екології. Якщо такі проблеми виявляються, компанії зобов'язані їх вирішувати. Крім того, правила вимагають розробки планів щодо захисту клімату, які відповідають Паризькій кліматичній угоді 2015 року.
Катар, який є третім за величиною експортером СПГ до Європи після США та росії, покриває від 12 до 14 відсотків потреб ЄС у СПГ з початку війни в Україні. Загалом катарські поставки скрапленого газу до Євросоюзу за цей період становили 37,1 мільйона тонн.
Потенційні штрафи та їх вплив
Андреас Ґольдтау, професор університету в Ерфурті, зазначає, що Катар та інші виробники нафти поки не почали рухатися до кліматичної нейтральності. Це може призвести до санкцій з боку ЄС, якщо вони не дотримуватимуться нової директиви. Штрафи можуть сягати до п'яти відсотків загальної річної виручки компаній, що може обернутися для QatarEnergy штрафом до 2,43 мільярдів доларів.
Проте виникає питання, чи може Брюссель накладати такі штрафи на компанії за межами ЄС. Експерти вважають, що реалізація санкцій може бути ускладнена через практичні труднощі та наслідки для торговельної політики.
Реакція Катару та ЄС
Професор Т'єррі Бро з Інституту політичних досліджень у Парижі вважає, що Катар демонструє "самовпевнений підхід", намагаючись уникнути дотримання директиви ЄС. За його словами, Катар може отримати вигоду з енергетичної кризи, викликаної війною в Україні, і використовувати цей момент для тиску на Євросоюз.
Євросоюз, у свою чергу, уклав митну угоду зі США, що може загрожувати імпорту СПГ з Катару. Експерти прогнозують, що попит на СПГ до 2030 року може зрости до понад 600 мільйонів тонн на рік, що робить Катар важливим гравцем на енергетичному ринку.
Висновок
Ситуація навколо постачання газу з Катару до ЄС залишається напруженою. Якщо законодавчі вимоги ЄС стануть надто обтяжливими, Катар може швидше переключитися на Азію, де попит на енергоресурси залишається високим, а вимоги до бізнесу менш суворі. Це може суттєво вплинути на енергетичну безпеку Європи в найближчі роки.
За даними DW, ситуація потребує уважного моніторингу, оскільки подальші дії Катару можуть суттєво вплинути на енергетичний ландшафт Європи.