09 вересня 2024 р. 00:00

Найвищі показники жертв серед цивільних

Упродовж 2023 року в Україні зафіксовано найвищу кількість загиблих і постраждалих цивільних від застосування касетних боєприпасів. Цей висновок міститься в щорічному спеціальному звіті Cluster Munition Monitor 2024, оприлюдненому правозахисною організацією Human Rights Watch (HRW). За даними авторів звіту, у світі від касетних боєприпасів загинули або отримали поранення 219 осіб, з яких 47% — неповнолітні.

Порівняння з попередніми роками

Роком раніше повідомлялося про понад тисячу загиблих або потерпілих цивільних від застосування касетних озброєнь. Показово, що у 2022 році на Україну також припадала найбільша кількість випадків шкоди цивільному населенню від цього виду боєприпасів. Проте точна статистика щодо цього досі відсутня, визнають самі автори звіту.

Використання касетних боєприпасів обома сторонами

Як зазначають автори дослідження, в Україні ситуацію ускладнює те, що обидві сторони війни — Росія та Україна — однаково активно застосовують касетні боєприпаси в боях. Ані Москва, ані Київ не підписали відповідної міжнародної конвенції щодо заборони цього виду озброєнь. Крім того, Сполучені Штати, які надають найактивнішу військову підтримку Україні в її оборонній війні проти російської агресії, також не є підписантом цієї угоди і передають касетні боєприпаси Збройним Силам України, констатують автори звіту.

Країни, що не підписали конвенцію

У звіті наголошується, що угоду не підписували Іран і КНДР. Обидві ці країни активно постачали боєприпаси до Росії, зокрема артилерійські, про що свідчать численні фото- та відеоматеріали, оприлюднені російськими мілітаристами та Z-пабліками. Конвенція про заборону касетних боєприпасів набула чинності у 2010 році, її ратифікували понад 110 держав, нагадує інформагенція dpa.

Критика Німеччини

Правозахисники з HRW розкритикували Німеччину за те, що торік американські військові перевезли свої касетні боєприпаси через Німеччину під час їх відправки в Україну, як це задокументував суспільно-політичний мовник Norddeutscher Rundfunk (NDR).

"Усі члени конвенції повинні чітко висловитися проти накопичення касетних боєприпасів за кордоном і проти транзиту касетних боєприпасів через їхню територію, повітряний простір або води," — вимагають у HRW, оскільки Німеччина є державою-учасницею конвенції.

Постійна загроза для цивільних

Касетні боєприпаси мають значно більшу площу ураження, ніж звичайні, однак головна проблема їх застосування полягає в тому, що не всі суббоєприпаси вибухають під час використання. Тож подеколи вони залишаються в землі чи водоймах, становлячи постійну загрозу для цивільного населення, зокрема дітей, у післявоєнний час. Як правило, саме цивільні особи найбільше потерпають від дії нерозірваних колись суббоєприпасів.

Згідно з інформацією DW, ситуація з касетними боєприпасами в Україні залишається критичною і потребує термінового вирішення.

безпека війна касетні боєприпаси правозахисники цивільні жертви