26 березня 2025 р. 12:48

Інтеграція українських дітей у Німеччині

Українські діти та підлітки, які опинилися в Німеччині через війну Росії проти України, за час перебування в країні загалом добре інтегрувалися у суспільство та освітню систему. Такі висновки зроблено на основі дослідження, проведеного Федеральним інститутом вивчення населення Німеччини (BiB).

Зокрема, більше половини опитаних дітей та підлітків у віці від 11 до 17 років зазначили, що добре або дуже добре говорять німецькою мовою. Ще 35 відсотків вважають свої знання німецької хоч і не добрими, але й не поганими. Це вражаючий результат, адже 92 відсотки опитаних на момент втечі до Німеччини не мали жодних знань німецької мови, зазначають автори дослідження.

Результати опитування

У межах дослідження було опитано близько 500 українських дітей та підлітків, які приїхали до Німеччини під час перших чотирьох місяців повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Опитування проводили з березня по червень 2024 року, тож можна уявити, що ситуація зі знанням мови серед українських дітей за останній майже рік покращилася.

Загальна життєва ситуація дітей українських біженців у Німеччині часто залежить від того, чи планують вони залишатися в Німеччині, або ж хочуть повернутися в Україну. Лише дещо більше третьини опитаних зазначили, що хочуть залишитися в Німеччині назавжди, ще приблизно стільки ж не визначилися, 12 відсотків хочуть пожити в Німеччині ще кілька років, а 18 відсотків - щонайменше до кінця війни. Примітно, що серед опитаних дорослих українців половина хоче залишитися в Німеччині назавжди.

Вплив знання мови на інтеграцію

Знання німецької мови в багатьох випадках прямо впливають на позитивний досвід життя в країні. Діти, які знають німецьку, частіше відвідують позашкільні заняття, такі як спортивні секції, мистецькі чи музичні гуртки. Вони також частіше почуваються частиною школи, яку відвідують, і загалом більш задоволені своїм життям у країні.

Проте на вибір друзів знання мови не так сильно позначається. Лише 13 відсотків українських дітей зазначили, що спілкуються з близькими друзями німецькою, хоча три чверті мають близьких друзів саме в Німеччині.

Сімейна структура та шкільна інтеграція

Майже половина (47 відсотків) українських дітей та підлітків у Німеччині живуть з обома батьками або з одним з батьків (найчастіше це матір) та їхнім партнером. 29 відсотків живуть лише з одним з батьків, тоді як другий залишився в Україні або живе в іншій країні.

Школи Німеччини намагалися інтегрувати українських дітей у свої навчальні процеси. Близько третини з них спершу навчалися в спеціальних інтеграційних класах, але на момент опитування лише 9 відсотків українських дітей відвідували такі класи. Відзначається, що 32 відсотки українців відвідують гімназії, які відкривають шлях до вищої освіти.

Висновки дослідження

Незважаючи на позитивні результати інтеграції, дослідження вказує на те, що багато українських підлітків та дітей досі демонструють посереднє відчуття приналежності до своїх шкіл. Це свідчить про те, що багатьом школам поки що не вдалося інтегрувати новоприбулих українських дітей у шкільне повсякдення, щоб вони могли почуватися добре та вибудовувати хороші соціальні контакти. Як зазначає співавторка дослідження Людовіка Ґамбаро, невпевненість щодо перспектив життя в Німеччині серед дітей більша, ніж у батьків, що обтяжує їхню життєву ситуацію та інтеграцію в країні.

Дослідження підкреслює важливість підтримки українських дітей у Німеччині, щоб вони могли успішно інтегруватися та почуватися частиною нового суспільства.

Джерело: DW

біженці діти інтеграція Німеччина освіта