Політична ситуація в Грузії
Цього тижня Верховна представниця ЄС із закордонних справ та безпекової політики Кая Каллас підтвердила, що стосовно Грузії обговорюються "всі варіанти, у тому числі, призупинення безвізового режиму". Причина цього кроку - "демократичний відкат" у країні, що викликало занепокоєння у європейських партнерів.
Грузинська влада, яка отримала критику за свою проросійську позицію, тепер вимагає вибачень від голови європейської дипломатії. Водночас, грузинська опозиція вже понад 260 днів бойкотує парламент, не визнаючи результати парламентських виборів, що відбулися 26 жовтня 2024 року.
Бойкот парламенту та розчарування в опозиції
Після оголошення попередніх підсумків виборів, найбільші прозахідні партії Грузії відмовилися від участі в парламенті. Лише 12 депутатів партії "За Грузію" Георгія Гахарії залишилися в парламенті, хоча й приєдналися до бойкоту. Масові антиурядові протести, які тривали наприкінці минулого та на початку нинішнього року, зійшли нанівець, а багато учасників акцій говорять про втому та розчарування.
На думку оглядачів, грузинська опозиція залишається роз'єднаною. Вона не змогла об'єднатися ні перед виборами, ні перед арештами лідерів партій, які обіцяла правляча партія "Грузинська мрія". Влада, схоже, успішно пережила протести перших місяців після виборів, безперешкодно приймаючи закони, що обмежують громадянські свободи.
Відсутність єдності в опозиції
"Виборці очікували, що опозиція об'єднається та домовиться про 'правила гри', але ці очікування не виправдалися", - зазначає в інтерв'ю DW грузинський політолог Дачі Читая. Політична криза в Грузії загострила проблеми опозиції, які накопичувалися роками. Вона не змогла висунути єдиного лідера, який би очолив опозиційний рух.
Експрезидентка Грузії Саломе Зурабішвілі намагалася сформувати коаліції з найбільших партій, але не змогла стати лідеркою всіх невдоволених владою. Політолог Гела Васадзе зазначає, що Зурабішвілі не змогла об'єднати опозицію, оскільки не стала повною мірою грузинською політикинею.
Вибори та їх наслідки
Опозиційні сили намагаються зберегти вплив через вуличні акції, онлайн-кампанії та роботу в регіонах. Проте експерти зазначають, що досі не вибудовано чіткої координації між фракціями, що знижує ефективність опозиційних ініціатив. Більшість опозиційних партій відмовилися від участі у місцевих виборах, запланованих на жовтень 2025 року, за винятком партії "Лело - Сильна Грузія", яка підтвердила свою участь.
Лідер партії Іраклі Купрадзе зазначив, що їхнє політичне об'єднання готове "боротися на всіх можливих фронтах" проти "російсько-олігархічного режиму" Бідзини Іванішвілі. Однак рішення партії викликало критику, і деякі члени вийшли зі складу керівництва.
Висновки
Політолог Дачі Читая вважає, що бойкот місцевих виборів - логічний крок з боку опозиції, оскільки участь у виборах, організованих урядом, чию легітимність вони не визнають, поставила б під сумнів їхні попередні заяви. Водночас Гела Васадзе зазначає, що неучасть у виборах може викреслити опозицію з політичного життя країни, але якщо незгодні з владою балотуватимуться, це може стати тригером для пожвавлення протестів.
Згідно з опитуванням тбіліського Інституту соціальних досліджень та аналізу (ISSA), 54,5% населення Грузії вважають, що опозиція повинна брати участь у місцевих виборах. Це відбувається на фоні позбавлення волі багатьох лідерів опозиційних партій, що може зіграти на руку опозиції, яка матиме можливість пояснити програш тим, що основні особи перебувають у в'язниці.
Таким чином, політична ситуація в Грузії залишається напруженою, а відсутність єдності в опозиції може призвести до подальшого загострення конфлікту між владою та опозиційними силами. Як повідомляє DW, подальші події можуть суттєво вплинути на майбутнє країни.