Політична ситуація в Грузії
Минуло вже понад три місяці з моменту, коли на парламентських виборах у Грузії перемогу здобула правляча партія "Грузинська мрія", отримавши 89 депутатських мандатів зі 150. Однак деякі міжнародні організації, зокрема ОБСЄ, звернули увагу на порушення під час голосування. Опозиційні партії та частина грузинського суспільства не визнали результати виборів через нібито фальсифікації. Як наслідок, депутати, обрані від опозиційних партій, оголосили бойкот парламенту та відмовилися від участі в його роботі.
У грудні 2024 року парламент офіційно позбавив мандатів 49 обранців від опозиції. Лідери опозиційних об'єднань вважають бойкот необхідним кроком для демонстрації незгоди з політикою правлячої партії. Вони долучилися до організації масових протестів, наполягаючи на проведенні нових парламентських виборів, звільненні затриманих протестувальників і відновленні процесу євроінтеграції.
Вимоги опозиції
"Стратегічна мета бойкоту - делегітимізація влади. Якщо вони вкрали вибори, то не повинні користуватися законною владою. Це також позиція переважної більшості грузинського народу. Ми бачимо це на вулицях - уже кілька місяців тривають масові протести," - зазначила в коментарі DW лідерка партії “Дроа” з “Коаліції за зміни” Елене Хоштарія.
Генеральний секретар партії "Єдиний національний рух" Петре Цискарішвілі також відмовився від депутатського мандата, заявивши, що "Грузинська мрія" сфальсифікувала вибори та залякує громадянське суспільство. "Сидіти в одній залі з цими людьми просто тому, що ми отримали 10 відсотків голосів, і я був "обраний" депутатом, - це просто ані морально, ані політично неприйнятно," - підкреслив він.
Реакція влади
На тлі бойкоту опозиційних сил "Грузинська мрія" фактично отримала повний контроль над парламентом і розпочала реалізацію свого законодавчого порядку денного. За останні місяці було ухвалено низку законів, частина з яких викликала критику як усередині країни, так і за її межами. Наприклад, парламент Грузії обрав нового президента - ексфутболіста Михаїла Кавелашвілі, що викликало обурення серед опозиції.
У листопаді прем'єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе оголосив про призупинення євроінтеграції країни до 2028 року, що було сприйнято як відмова від вступу до ЄС. Це рішення викликало масові протести, а парламент ухвалив закон, що забороняє використання масок, феєрверків і лазерів на протестах.
Перспективи
Політичний аналітик Гела Васадзе вважає, що бойкот опозиції є виправданим, але неефективним. "Влада, як і раніше, продовжує оформлятися як авторитарний режим і абсолютно ігнорує опозицію. Ба більше, представники влади вважають, що їм навіть комфортніше без опозиції в парламенті," - зазначив він у коментарі DW.
Таким чином, політична ситуація в Грузії залишається напруженою, а опозиція продовжує боротися за свої права та інтереси народу.