Мерц про ситуацію в Секторі Гази
За даними DW, Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц (Friedrich Merz) раніше не висловлювався щодо ситуації в Секторі Гази настільки однозначно. У понеділок, 26 травня, Мерц, виступаючи в Берліні на цифровій конференції "re:publica", так оцінив дії Ізраїлю: "Те, що ізраїльська армія зараз робить у Секторі Гази, - чесно кажучи, я більше не розумію, якою є її мета". Канцлер також додав, що він бачить порушення кордонів та міжнародного гуманітарного права. Заподіяння таких страждань цивільному населенню, за словами глави німецького уряду, "більше не може бути обґрунтовано боротьбою з тероризмом ХАМАСу".
Історичний контекст
Саме зі згадування цього аргументу - боротьби з тероризмом - починається більшість заяв представників влади ФРН з моменту терористичного нападу на Ізраїль 7 жовтня 2023 року бойовиків радикального палестинського руху ХАМАС, внесеного до списку терористичних організацій у США та у багатьох країнах Європи. Ізраїль, як зазначали в Берліні, має право на самооборону, а ХАМАС у кожному своєму повідомленні ставить під сумнів право цієї держави на існування. Саме так звучали висловлювання тодішнього канцлера Німеччини Олафа Шольца (Olaf Scholz) та його міністра закордонних справ Анналени Бербок (Annalena Baerbock).
Зміна позиції Німеччини
Однак останнім часом Німеччина дедалі частіше залишається наодинці зі своїм підходом щодо оцінки політики держави Ізраїль. Різка критика на адресу Ізраїлю пролунала, наприклад, із Франції. Тиждень тому в ефірі телеканалу TF1 президент Еммануель Макрон, оцінюючи те, що відбувається в Секторі Гази, використав слово "ганьба": "Те, що робить сьогодні уряд Біньяміна Нетаньяху, є неприйнятним. (У Газі. - Ред.) немає води, немає ліків, немає можливості вивезти поранених".
Міжнародна реакція
Діючи поза рамками Євросоюзу, Франція, Великобританія та Канада оголосили, що за необхідності також запровадять санкції проти Ізраїлю. Ізраїльтяни з березня цього року фактично блокували постачання гуманітарної допомоги приблизно 2,2 мільйонам палестинців, які проживають у вузькій прибережній смузі біля Середземного моря. І ця блокада була дещо послаблена лише трохи більше тижня тому. Але приблизно в той же час ізраїльська армія розпочала новий військовий наступ у Газі - з катастрофічними наслідками для місцевого населення.
Внутрішня політика Німеччини
Крім того, деякі представники уряду Ізраїлю від правих партій уже закликали до того, щоб палестинці були назавжди вигнані із Сектору. Подібні повідомлення, а також численні репортажі про страшний голод та жахливе медичне обслуговування в Секторі Гази викликали резонанс і серед німецьких політиків. Минулими вихідними й на початку цього тижня багато хто з них, наприклад, із Соціал-демократичної партії (СДПН), що входить до панівної коаліції, висловилися за зупинку майбутніх постачань зброї Ізраїлю. "Експорт зброї до Ізраїлю має бути припинено, тому що Німеччина не може бути співучасником воєнних злочинів ізраїльського уряду", - написала 26 травня в соцмережі депутатка Бундестагу від СДПН Ізабель Кадемарторі (Isabel Cademartori).
Висновки
Такі побоювання вже давно - у приватних розмовах - висловлюють багато політиків у Берліні. За експертними оцінками, лише торік німецькі компанії поставили Ізраїлю зброю на 161 мільйон євро. З різкою критикою на адресу політики Нетаньяху виступив уповноважений уряду Німеччини у боротьбі з антисемітизмом Фелікс Кляйн (Felix Klein). В інтерв'ю берлінській газеті Tagesspiegel він заявив: "Морити палестинців голодом і навмисно різко погіршувати гуманітарну ситуацію (у Газі. - Ред.) - все це не має нічого спільного із захистом права Ізраїлю на існування. І це не може бути державною доктриною Німеччини".
Минулого тижня у Брюсселі на зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів ЄС розгорілися палкі суперечки про те, чи має Євросоюз змінити чи навіть скасувати свою угоду про асоціацію з Ізраїлем. Німеччина виступає категорично проти будь-яких подібних змін. Депутатка Європарламенту від консервативного Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Гільдеґард Бентеле (Hildegard Bentele) заявила DW: "Ми не повинні розривати наші зв'язки з Ізраїлем, ми повинні їх використовувати, щоб впливати на ізраїльський уряд. Тому ми маємо не припиняти нашої співпраці, а навпаки, працювати разом ще тісніше. І, перш за все, для того, щоб повернути гуманітарну допомогу до Сектору Гази".
Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль у ході візиту до Іспанії 26 травня також зіштовхнувся з питанням про можливе ембарго на експорт зброї до Ізраїлю. Іспанський уряд уже давно критикує дії Ізраїлю і закликає припинити постачати йому зброю. Глава МЗС Іспанії Хосе Мануель Альбарес повторив цей заклик, зазначивши, що ініціатива Мадриду спрямована на те, щоб "дедалі більше країн приєднувалися до неї, щоб на Близький Схід повернувся мир". Вадефуль далекий від такого підходу, але він знає, що Німеччина перебуває під тиском через свою обережну позицію щодо політики Ізраїлю. "Ніхто не каже, що нинішня ситуація є прийнятною і її можна далі терпіти. І Німеччина теж", - так німецький міністр заперечив своєму іспанському колезі. І отримав підтримку від Зелених, які тепер перебувають в опозиції, - голова партії Фелікс Банашак (Felix Banaszak) також висловився проти повного припинення постачань зброї Ізраїлю. "Ця країна перебуває під загрозою з моменту свого заснування. Навколо неї розташовані держави, які не бажають їй добра. Ізраїль не повинен бути беззахисним перед такою загрозою. І це включає необхідність захищатися самому: наприклад, від атак з боку Ірану", - пояснив 26 травня один з лідерів Зелених в ефірі телеканалу RTL. Очевидно, саме такою залишиться позиція Берліна і в середньостроковій перспективі, незважаючи на нову різкість тону щодо уряду прем'єр-міністра Біньяміна Нетаньяху. Фрідріх Мерц ще до свого обрання канцлером 6 травня запросив Нетаньяху відвідати Німеччину, чудово знаючи, що Міжнародний кримінальний суд (МКС) восени минулого року видав ордер на арешт ізраїльського прем'єра. І влада ФРН також повинна буде його виконати, якщо Нетаньяху справді прибуде до ФРН. Однак після обрання канцлером Мерц уже не робив таких однозначних запрошень.