Ядерна доктрина Франції: історія та сучасність
14 липня 1965 року, в День взяття Бастилії, Франція вперше продемонструвала світові свою ядерну силу. На військовому параді в Парижі, серед танків і кавалерії, були представлені ракети з ядерною зброєю на мобільних пускових установках. Цей момент став знаковим для французької оборонної політики, адже країна оголосила про наявність сил ядерного стримування, відомих як Force de Frappe.
Протягом десятиліть ці сили стали центральним елементом французької оборонної стратегії, що контролюється виключно Францією. Ядерна зброя не лише забезпечила Франції місце в клубі ядерних держав, але й стала інструментом геополітичної влади. Проте, утримання та модернізація ядерного арсеналу обходяться країні у понад 10% оборонного бюджету, що є значним навантаженням на державну скарбницю.
Доктрина ядерного стримування
Доктрина ядерного стримування Франції, що була сформульована ще за часів Шарля де Голля, має на меті захист "життєвих інтересів" країни. Це формулювання є досить розмитим, адже може включати в себе захист європейських партнерів у разі військової загрози. Згідно з цією доктриною, застосування атомної зброї можливе лише в крайніх випадках, а рішення про її використання ухвалює виключно президент республіки.
Французькі президенти, від де Голля до Ніколя Саркозі, неодноразово підкреслювали, що "життєві інтереси" мають європейську площину, але реального бажання ділитися ядерною зброєю публічно не висловлювалося. Ситуація змінилася з приходом до влади Еммануеля Макрона у 2017 році.
Європейська безпека під час президентства Макрона
Макрон, хоча й не змінив саму ядерну доктрину, додав їй європейського забарвлення. У своїй промові у Військовій академії в Парижі в лютому 2020 року він заявив, що французьке ядерне стримування також служить європейській безпеці. Він запропонував європейським партнерам стратегічний діалог, але ця пропозиція спочатку була проігнорована Берліном через побоювання підірвати зобов'язання США щодо захисту європейських партнерів.
Однак нещодавно тональність заяв з Берліна змінилася. Фрідріх Мерц, новий канцлер Німеччини, висловив готовність обговорити можливість доповнення американської ядерної парасольки французькими та британськими ракетами. Він зазначив, що Європа не може самостійно замінити ядерний захист з боку США в рамках НАТО.
Пропозиції Макрона щодо ядерної відповідальності
Макрон пропонує розпочати стратегічний діалог, щоб європейські партнери краще зрозуміли французьку ядерну доктрину. Він готовий обговорити можливість розміщення французької ядерної зброї в інших країнах ЄС, зокрема в Польщі, яка висловила бажання розмістити французьку ядерну зброю на своїй території.
Проте, Макрон чітко заявив, що Франція не буде фінансувати безпеку інших країн за рахунок своїх власних потреб. Він підкреслив, що розширення французької ядерної парасольки вимагатиме зусиль з боку всіх учасників, включаючи політичні, логістичні та фінансові внески.
Висновок
Франція продовжує працювати над адаптацією своєї ядерної інфраструктури до європейських умов. Військова база "Люксей-Сен-Совер" планується переобладнати на ядерну базу для винищувачів Rafale, що свідчить про намір Франції зберегти та розширити свої ядерні можливості. Чи стануть ці сили європейськими через 60 років, залежить не лише від Парижа, але й від Берліна, Варшави та Вашингтона.
Згідно з інформацією DW