Судове рішення про прозорість
Європейський суд ухвалив рішення, що Європейська комісія неправомірно відмовилася оприлюднити текстові повідомлення, які були надіслані президентом комісії Урсулою фон дер Ляєн керівнику Pfizer Альберту Бурлі під час переговорів щодо закупівлі вакцин від Covid-19. Суд зазначив, що комісія не надала переконливого пояснення, чому ці обміни не можуть бути опубліковані, коли журналіст-розслідувач звернувся з відповідним запитом у 2021 році.
Контекст угод з Pfizer
У 2021 році Pfizer підписав контракти на мільярди євро з ЄС, включаючи угоду на постачання 1,8 мільярда додаткових доз вакцини. Зміст повідомлень між фон дер Ляєн та Бурлою залишається таємницею, що призвело до виникнення скандалу, відомого в Брюсселі як "Pfizergate". Антикорупційна організація Transparency International вітала рішення суду як "історичну перемогу за прозорість в ЄС", підкресливши, що це має стати каталізатором для покращення свободи інформації.
Вплив на репутацію фон дер Ляєн
Фон дер Ляєн стала президентом комісії у 2019 році і вже через рік зіткнулася з викликами, пов'язаними з пандемією Covid-19. Вона отримала другий п'ятирічний термін наприкінці минулого року. Однак рішення суду може негативно вплинути на її репутацію через відсутність прозорості в угоді з Pfizer, в якій вона відігравала значну роль.
Реакція Єврокомісії
Комісія заявила, що уважно вивчить рішення суду і розгляне свої подальші кроки, але підкреслила, що прозорість завжди була "першочерговою важливістю". Суперечка виникла в квітні 2021 року, коли журналістка New York Times Матіна Стевіс розкрила, як фон дер Ляєн вела приватні переговори з керівником Pfizer після того, як його німецький партнер BioNTech отримав регуляторне схвалення для своєї вакцини.
Запит на інформацію
Стевіс спонукала журналіста-розслідувача Александра Фанту, який працював у німецькому виданні, подати запит на отримання інформації про обмін повідомленнями між січнем 2021 року та травнем 2022 року. Однак Європейська комісія відмовилася надати документи, стверджуючи, що їх не існує. За правилами прозорості комісії, всі співробітники, включаючи президента, повинні архівувати свої документи. Проте текстові повідомлення на мобільних телефонах залишаються сірою зоною, і справа в основному залежала від того, чи слід вважати їх важливими записами.
Висновки суду
Суд зазначив, що виконавчий орган ЄС покладався "або на припущення, або на змінну чи неточну інформацію", тоді як журналіст і New York Times успішно спростували їхні твердження. Суд постановив, що якщо припущення спростоване, то комісія повинна довести, що документи або не існують, або що вона їх не має. Комісія не уточнила, чи були текстові повідомлення видалені, і якщо так, то чи було це зроблено навмисно, чи фон дер Ляєн змінила свій мобільний телефон.
Це рішення підкреслює важливість прозорості в діяльності європейських інститутів та може мати далекосяжні наслідки для майбутніх угод і комунікацій між державними органами та приватними компаніями.
Згідно з інформацією BBC