Шлях до ЄС: спільні зусилля України та Молдови
Київ та Кишинів почали свій шлях до ЄС майже одночасно, подавши заявки на вступ до ЄС у березні 2022 року, за лічені дні після початку широкомасштабного вторгнення росії в Україну. Здобувши статус країни-кандидата у червні того ж року, Україна та Молдова рухалися шляхом євроінтеграції фактично в однаковому темпі, проводячи необхідні реформи та змінюючи законодавство відповідно до вимог ЄС у тісній співпраці з Єврокомісією.
Геополітична ситуація та європейські устремління двох країн є настільки подібними, що у Брюсселі їхній вступ до ЄС розглядають як "пакет", тобто дві країни, яких приймуть до Євросоюзу одночасно. Планувалося, що вже до червня Київ та Кишинів відкриють перемовини про вступ за трьома з шести кластерів - тематичними блоками, у які згруповані 33 переговорні глави, котрі у свою чергу відповідають різним сферам законодавства Євросоюзу.
Виклики на шляху до євроінтеграції
Проте, схоже, що на цьому етапі євроінтеграційні шляхи двох країн можуть розійтися. Чому Молдова може випередити Україну на шляху до ЄС, і до чого тут Угорщина, розбиралася DW.
Єврокомісія вже завершила скринінг українського законодавства щодо головного першого кластеру "Основи", який стосується верховенства права. Тепер формальне відкриття переговорів за першим кластером має одностайно затвердити Європейська рада. Але проти євроінтеграції України вже тривалий час категорично виступає Угорщина.
Якщо досі Будапешт пояснював свою позицію проблемами, з якими нібито стикається угорська меншина Закарпаття, то тепер прем'єр Орбан лякає своїх співгромадян тим, що членство України в ЄС призведе до банкрутства Угорщини. У березні Віктор Орбан ініціював національне опитування про те, чи схвалюють громадяни Угорщини вступ України до ЄС.
Реакція Брюсселя на позицію Угорщини
Така позиція прем'єра Угорщини викликає у Брюсселі подив, адже у грудні 2023 року Європейська рада, до складу якої входять всі 27 країн-членів, вирішила відкрити з Україною переговори про входження та визнала її статус як країни-кандидата. "Тож тут виникає питання узгодженості та змістовності, коли тепер хтось стверджує, що ця країна не має бути членом Євросоюзу", - зауважує директор Генерального директорату Єврокомісії з питань сусідства та розширення Герт Ян Коопман.
Окрім того, заява Орбана про можливе банкрутство Угорщини через вступ України до ЄС не має підтверджень, вказує чиновник. Він навів дані дослідження МВФ, згідно з якими розширення ЄС у 2004 році, коли до блоку приєдналося 10 нових членів, призвело до збільшення ВПП на 10% не лише в нових країнах-членах, але й у тих, що вже були в його складі.
Можливі сценарії для України та Молдови
Попри безпідставність заяв Орбана щодо негативних наслідків вступу України до ЄС, у Брюсселі вже готуються до того, що у червні Угорщина може заблокувати відкриття переговорів з Україною. З огляду на це ЄС розглядає можливість розділити переговірні процеси Києва та Кишинева, аби не гальмувати євроінтеграційний поступ Молдови, де у вересні цього року очікують парламентські вибори.
"Ми вже обговорюємо це (відокремлення переговорних процесів України та Молдови. - Ред.) з державами-членами", - підтвердила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос, зауваживши, що жодна з країн-членів ЄС не виступає проти відкриття першого кластеру переговорів з Молдовою.
Українська сторона, принаймні публічно, стримано коментує таку перспективу. "Ми позитивно налаштовані, ми не розмірковуємо про негативні сценарії. Якщо у нас є перешкода, ми знаходимо спосіб її подолати", - сказав, відповідаючи у Брюсселі на запитання журналістів про перспективи відкриття переговорів про вступ, представник України при ЄС Всеволод Ченцов.
Висновки та сподівання
На думку дипломата, антиукраїнські заяви Будапешта є частиною "правил гри" з пошуку консенсусу під час ухвалення рішень в ЄС щодо розширення, "коли держави-члени намагаються домогтися всіх можливих поступок від країни-кандидата". "Ми беремо участь у розмові з усіма зацікавленими сторонами і намагаємося вести чесну гру", - сказав Ченцов.
У Брюсселі звикли до того, що Віктор Орбан використовує право вето для досягнення власних політичних цілей і вже мають досвід того, як цьому протистояти. Так, на саміті ЄС у грудні 2023 року під час голосування за відкриття переговорів про вступ з Україною, проти чого заперечувала Угорщина, канцлер ФРН Олаф Шольц запропонував Віктору Орбану "зробити перерву на каву".
Високопосадовці ЄС не раз називали 2030-ий рік як ймовірну дату вступу України до ЄС. І Петер Гефеле вважає, що коли "за кілька років Київ та Брюссель дійдуть до завершального етапу переговорів, в Угорщині може бути інший, більш проєвропейський уряд". При цьому експерт зауважує, що шляхи вступу України та Молдови до ЄС та їхня тривалість "будуть різними з очевидних причин" і припускає, що це буде "послідовність часткових кроків інтеграції, відмінних від попередніх хвиль розширення".
"Європа не повинна відволікатися на нав'язливі нападки Будапешта. Постійна підтримка України у військовій сфері та внутрішніх реформах - це дві сторони однієї медалі", - наголосив Гефеле.