Повернення тарифних квот для України
6 червня 2025 року Європейський Союз ухвалив рішення про скасування автономних торговельних заходів для України, повертаючи довоєнний режим тарифних квот. Це рішення стосується 40 товарних позицій українського експорту і вже викликало занепокоєння в Україні. За словами першої віцепрем'єрки Юлії Свириденко, це може зменшити виручку українських експортерів на 800 мільйонів доларів, що є суттєвим ударом для економіки країни.
"Але це найгірший і чорний сценарій. У світі торгівлі остаточний ефект завжди інакший. Режим вільної торгівлі між ЄС і Україною зберігається. Перестає діяти лише додаткова лібералізація з боку ЄС у вигляді автономних торгових заходів", - зазначила Свириденко на своїй сторінці у Facebook. Вона також підкреслила, що переговори з ЄС тривають, і частина товарів, зокрема 17 з 40 позицій, не підпадуть під нові обмеження.
Вплив на аграрний сектор
Виробники, зокрема цукру, висловлюють занепокоєння щодо нових квот. Голова Національної асоціації цукровиків України "Укрцукор" Яна Кавушевська повідомила, що у 2023 році українські виробники експортували 500 000 тонн цукру, тоді як нова квота на цукор становитиме лише 11 тисяч тонн. "Є запевнення, що обсяги квот можуть бути переглянуті, але поки що ситуація залишається складною", - зазначила вона.
Кавушевська також підкреслила, що війна закрила традиційні ринки збуту українського цукру в країнах Середньої Азії, таких як Казахстан, Узбекистан та Таджикистан, які тепер зайняті російським експортом. Це змусило українських виробників шукати нові ринки, зокрема в ЄС, де логістика залишається ускладненою через блокування портів.
Проблеми з пшеницею та медом
Повернення квот також може негативно вплинути на українських виробників пшениці. Як зазначила представниця аналітичної агенції ASAP Agri Вікторія Блажко, квота на пшеницю для українських виробників встановлена на рівні 583 000 тонн до кінця року. Імпорт понад цю квоту обкладатиметься митом у 95 євро за тонну. Вона зазначила, що Україні, ймовірно, доведеться перенаправити до 3 мільйонів тонн пшениці на альтернативні ринки.
Виробники меду також висловлюють занепокоєння. Голова Української асоціації аграрного експорту Дмитро Крошка зазначив, що нова квота на український мед буде більшою, ніж до початку повномасштабного вторгнення, проте це все ще менше половини від річного обсягу експорту України.
Перспективи та адаптація
Незважаючи на виклики, українські експортери намагаються адаптуватися до нових умов. Завдяки роботі уряду над узгодженням фітосанітарних та ветеринарних умов, Україна відкрила нові ринки для своєї продукції, зокрема в Індії та Канаді. Експерти вважають, що український бізнес зможе впоратися з цими змінами, хоча це вимагатиме часу.
Олег Нів'євський, експерт з аграрних питань, зазначив, що український бізнес зможе адаптуватися до нових умов, хоча не очікує, що ЄС найближчим часом зробить поступки Україні щодо повернення до автономних торговельних заходів. Проте він прогнозує, що Україна буде постійно наполягати на перегляді квот, і вони поступово збільшуватимуться до того часу, поки Україна не стане повноправним членом Європейського Союзу.
Таким чином, повернення до квот у ЄС може стати серйозним викликом для українських експортерів, але також відкриває нові можливості для адаптації та розвитку на альтернативних ринках.
За даними DW.