Дрони-перехоплювачі в дії
За даними DW, Президент України Володимир Зеленський відзвітував, що українське небо від російських ударів почали захищати дрони-перехоплювачі. "Почали працювати дрони-перехоплювачі - десятки збиттів. Робимо все, щоб розвивати цей напрям захисту наших міст", - повідомив він 4 липня після масованої атаки рф, головною мішенню якої був Київ.
Начальник Київської обласної військової адміністрації (ОВА) Микола Калашник додав, що у рамках експериментального проєкту за ніч за допомогою дронів-перехоплювачів було перехоплено близько 60 російських дронів, а загалом за декілька місяців дії проєкту "вражено майже 550 ворожих дронів".
Зростання повітряних атак
Інтенсивність повітряних атак рф по тилових містах України стрімко зростає, особливо у першій половині 2025 року. Лише за сім днів липня рф запустила 1285 "шахедів" та безпілотників-імітаторів різних типів. Ще рік тому середньомісячне використання дронів зрідка сягало 600 одиниць.
Чи зможуть українські безпілотники зупинити нальоти далекобійних російських дронів і чи замінять вони традиційну протиповітряну оборону? Окрім нарощення виробництва дронів, рф модернізувала їх, а також змінила тактику їхнього застосування. Тепер вони маневрують, летять на більших висотах, через що кулемети мобільних груп протиповітряної оборони не можуть їх дістати.
Виклики для української ППО
"Останнім часом рф спрямовує дрони на висоті близько двох кілометрів, - пояснює начальник управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат. - Через це нашим мобільним вогневим групам стає дедалі важче збивати шахеди. Принаймні тим, що озброєні кулеметами та стрілецькою зброєю. Коли дрони летять нижче, то є можливість їх бачити та вести вогонь. Спочатку по звуку, а потім візуально, а також за допомогою тепловізорів та оптики. Але відкривати вогонь ефективно, коли дрон летить на висоті до кілометра".
Хоча, за його словами, мобільні групи все ще залишаються ефективними, бо російські дрони летять на різних висотах. "Не всі дрони вони запускають високо, низько теж літають. І там, де вони літають, є збиття мобільними вогневими групами", - зазначив Ігнат.
Нові тактики та загрози
Експерти, волонтери та фахівці б'ють на сполох через нову тактику рф. "росія з такою динамікою "рознесе" нам всю країну "шахедами". Вони дуже масштабували виробництво і ще масштабують. Якщо ми не почнемо діяти прямо зараз, нашій інфраструктурі, виробництву, та оборонним спорудам - кінець", - нарікає у соцмережах фахівець із зв'язку для армії Сергій (Флеш) Бескрестнов.
За його словами, основний акцент повинен бути на масовому випуску дронів-перехоплювачів і навчанні військових їхньому використанню. На лінії фронту використання безпілотників у ролі перехоплювачів не є новинкою. Вже певний час українські військові перехоплюють за допомогою зенітних FPV-дронів російські "Орлани", ZALA, Supercam, розвідувальні БпЛА, дрони-камікадзе "Ланцет", "Блискавка" тощо.
Розвиток дронів-перехоплювачів
Як стверджував на початку червня волонтер Сергій Стерненко, лише дрони від його фонду вже збили близько 1400 російських розвідників і "Ланцетів". Втім, для збиття "шахедів" потрібні спеціальні дрони. "Наприклад, "Орлан" літає умовно 100-140 кілометрів на годину, а "шахед" - 200-300. Увесь маршрут зі швидкістю 300 він не летить, але є ділянки, де прискорюється і набирає висоту. Там потрібні дрони з іншими характеристиками. І вони є, і навіть українського виробництва. І вже такими дронами наші підрозділи декілька разів збивали "шахеди", - зазначав Стерненко в інтерв'ю виданню "Лівий берег".
Справді, у травні Сили безпілотних систем (СБС) відзвітували, що бійцям підрозділу Darknode 412-го полку Nemesis вдалося за допомогою дронів перехопити 76 одиниць дронів-камікадзе Shahed‑136 та 24 одиниці "гербера" - спрощеної модифікації Shahed-136. З того часу пройшов майже місяць, тому ймовірно кількість збитих дронів збільшилася, однак про це публічно не повідомлялося.
Потреба у фінансуванні та нових технологіях
У Збройних силах України (ЗСУ) не називають загальну кількість збитих дронів за допомогою перехоплювачів. Між тим робота над масштабуванням дронів-перехоплювачів для тилових міст триває, заявив 17 червня президент України Володимир Зеленський. "Ми працюємо над розробкою та розгортанням безпілотників-перехоплювачів, щоб захистити від "шахедів" наші міста. Наші міста, а отже, і ваші", - сказав він, виступаючи на саміті Великої сімки (G7).
Український лідер також наголосив на потребі у додатковому фінансуванні на їхнє виробництво. Нині чимало українських виробників працюють над розробкою зенітних дронів або ж, як їх називають, дронів-перехоплювачів. Зокрема, компанія-виробник "Дикі шершні" продемонструвала вже кілька уражень "шахедів" і "гербер" своїм дроном-перехоплювачем Sting.
Німецький стартап Tytan Technology разом з українськими військовими випробовує власний дрон-перехоплювач з "машинним зором", а львівська компанія Besomar стверджує, що їхній дрон здатен чекати на ціль у повітрі до двох годин. "Апарат лягає на крило, і він вже тримається на ньому", - пояснив співзасновник компанії Besomar Роман Шемечко.
Перспективи дронового ППО
Але найголовніше, що Besomar, як стверджує виробник, здатен наздогнати "шахеди" та "гербери". Компанія нині навчає пілотів і випробовує свій безпілотник в бойових умовах. "Якщо б всі групи ППО, які стріляють, могли б мати дрони-перехоплювачі, і ними ліквідувати, це б були вже як якісь "зоряні війни", всі ганяються літаками, але це б було ефективно, тому що ти вже не стріляєш по хмарах, а вже летиш за ціллю, щоб ліквідувати її. Мені здається, що це трохи ефективніше, ніж просто стріляти в "шахед", який летить на трьох кілометрах, або витрачати ракету", - наголошує Шемечко.
Також навчають роботі з безпілотниками в академії "Дронаріум". Нині тут готують зокрема й операторів, які згодом стають пілотами повітряного бою. "Є спеціальні застосунки, симулятори, розроблені програмістами для ЗСУ. "Обрій" ми використовуємо. Там є така опція - робота і по повітряних цілях. Там є і "шахед", і "зала", і "суперкам", всі ці розвідники, які нам дошкуляють", - сказав керівник київського навчального центру "Дронаріум", який не розкриває своє ім'я.
За його словами, "Дронаріум" дає військовим з ППО початкову базу пілотування FPV, і після цього вони йдуть на спеціалізоване навчання. Керівник навчального центру наголошує: упевненому оператору FPV-дрона потрібно близько місяця, аби навчитися керувати дроном на великих швидкостях і вражати повітряні цілі.
Повітряні сили ЗСУ запрошують людей на службу до новостворених підрозділів операторів БПЛА, розповідає Ігнат. "Нові підрозділи створюються, щоби тилові міста теж були прикритими дроновим ППО. Також ми проводимо навчання операторів БПЛА", - каже він.
Імовірно, в майбутньому, додає речник ПС ЗСУ, будуть доукомплектовуватися дроновим ППО також існуючі мобільні вогневі групи. Водночас для дронового ППО потрібні не лише дрони-перехоплювачі і пілоти, а й засоби радіолокаційної розвідки, наголошує Ігнат. "Без спеціальних радіолокаційних станцій (РЛС) у оператора БПЛА-перехоплювача мало шансів знайти дрон у повітрі - хоч удень, хоч уночі.
Економічна ефективність дронів
Загалом враховуючи вартість ракет ППО, дрони-перехоплювачі - хороша альтернатива, кажуть фахівці. За даними Сил безпілотних систем (СБС), вартість ракети ППО може сягати мільйона доларів, тоді як дрон-перехоплювач - близько п'яти тисяч доларів. Директор зі стратегічних комунікацій "Центру досліджень безпілотних систем" - виробника дронів-перехоплювачів "Генерал Черешня" Рудольф Акопян наголошує, що збивати "шахеди", які коштують 30-40 тисяч доларів, ракетами до системи ППО Patriot, які коштують мільйони доларів, нелогічно. "І тому нам треба шукати такі-от засоби, дуже дешеві засоби, щоб це було якось виправдано. Тому я вважаю, що із таких засобів це може бути тільки дрон", - каже він.
Про це говорить і головний редактор військового онлайн-порталу Defense Express Олег Катков. "Ракета Stinger до переносного зенітно-ракетного комплексу коштує понад 700 тисяч євро за одну. Я мовчу про використання АІМ-9, про використання АІМ-120 з NASAMS, Iris-T. Дрон - це те, що взагалі може нівелювати перевагу вартості таких делокобійних засобів ураження", - пояснює він.
При цьому Катков пропонує робити ставку не на одноразові дрони-перехоплювачі, а на великі дрони, які можуть використовувати стандартне авіаційне озброєння. "Для того, щоб ганятися за "шахедами", умовно, пілот може бути опційним. І ми до цього дійдемо", - каже він.
Своєю чергою керівник Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки та оборони України (РНБО) Андрій Коваленко впевнений, що збільшення кількості російських дронів буде нівельована, бо їм протистоятиме якість у вигляді FPV-перехоплювачів і пілотів. При цьому він прогнозує розвиток технологій оборони з використанням штучного інтелекту (ШІ). "В подальшому, технології розвиватимуться - будуть алгоритми ШІ "ухилення від загрози", коли дрони і зброя на ШІ намагатиметься ухилятися від перехоплення, але й алгоритми перехоплення прогресуватимуть. І це про велику гонку ШІ між Китаєм та Заходом. От і вся картина, робити "кінець світу" точно не варто", - написав він у Telegram.
Читайте також: Приватні літаки для посилення української ППО - чи вдасться експеримент?