Безпека

Чекаючи на мир: Історія Марії та її чоловіка-пілота

Марія чекає на дзвінок від чоловіка, пілота Івана, який захищає Україну. Їхня історія — це боротьба за любов і надію в умовах війни.

Чекаючи на дзвінок

Марія живе в постійному очікуванні дзвінка від свого чоловіка Івана, 31-річного українського пілота, який захищає небо України з перших годин повномасштабного вторгнення росії в лютому 2022 року. За цей час він здійснив понад 200 небезпечних місій на старому радянському винищувачі МіГ-29. Командир ескадрильї втратив кількох товаришів по службі, деякі з яких були близькими друзями, а інші — хрещеними батьками їхніх дітей. Місцезнаходження його авіабази на заході України не може бути розголошене з міркувань безпеки.

Війна та втома

Згідно з інформацією BBC, в Україні все більше людей відкрито говорять про втомленість від війни. Вони закликають до завершення найжорстокіших боїв в Європі з часів Другої світової війни та вимагають чітких гарантій захисту з боку Заходу, щоб росія не могла знову атакувати. Марія висловлює побоювання, що будь-яка угода може передбачати прийняття втрати чотирьох українських регіонів на південному сході, частково захоплених росією, а також Криму, анексованого росією в 2014 році. "Ніхто не поверне нам наші втрачені території," — говорить 29-річна жінка.

Історія кохання

Коли Марія та Іван зустрілися, перспектива повномасштабної війни здавалася неможливою. Марія була вчителькою англійської мови в місцевому дитячому клубі, куди ходила донька одного з товаришів Івана. Спочатку Іван відчував тиск, але зрештою погодився зустрітися з Марією. Вони швидко закохалися, і незабаром одружилися, очікуючи на першу дитину. Коли росія розпочала повномасштабне вторгнення, Марія зрозуміла, що означає його небезпечна робота.

Сімейні моменти

Їхня донька Ярослава була лише три місяці, коли Іван пропустив її перші кроки та інші важливі моменти. "Коли Іван далеко, я надсилаю йому тисячі фото нашої доньки, щоб він відчував, що хоча б віртуально проводить з нами час," — розповідає Марія. Вона навіть встигла привезти їжу на одну з його місій, щоб провести кілька хвилин разом.

Надія на мир

Марія обережно сподівається на припинення вогню, але не довіряє росії. Вона знає, що навіть після можливого миру їй доведеться чекати на дзвінки та рідкісні зустрічі. Іван, за її словами, має "патріотичну душу" і продовжить служити навіть після війни. Марія мріє про майбутнє, де їхня молода сім'я зможе відновити своє життя в рідній країні. "Мій чоловік повинен знати, що ми завжди чекаємо на нього," — підсумовує вона.