Блокування ВКонтакте в Україні
За даними DW, Коли в Україні заблокували вКонтакте (далі ВК), я не відчула жодного дискомфорту. У мене не було там профілю, я не слухала "безкоштовної" музики і не складала плей-лісти. Мій бізнес не спирався на сторінку чи рекламу у ВК, а фан-сторінка Катерини Бабкіної жила там своїм життям. Іноді я з жахом думаю, що вона все ще там є, але надіюся, що ні.
У 2016 році український офіс ВК підтримав наш з Марком Лівіним проєкт BookChallengeUA, присвячений популяризації читання. Я була здивована, що тоді в Україні було більше користувачів ВК, ніж, наприклад, Facebook. Ще більше мене вразило, як через рік люди масово обурювалися блокуванням ВК, називаючи це цензурою та використовуючи VPN, щоб продовжувати користуватися сервісом.
Чому блокування сталося пізно?
Мене цікавить питання: чому блокування ВК відбулося лише в 2017 році, якщо війна з росією почалася в 2014-му? ВК, де масово поширювалися ворожі наративи, ми заблокували лише через три роки. Я визнаю, що будь-які життєві інтереси важливі, але як можна витрачати час на скачування VPN для доступу до контенту, який не приносить жодної користі?
Доступ до російського контенту — це не лише питання особистих уподобань, а й фінансів. Трафік і перегляди — це гроші, які йдуть в росію, на те, щоб вбивати українців на сході України і тримати окупованим Кримом. Тут, здається, нема про що дискутувати. Проте я мало зустрічала розмов саме в цьому контексті.
Відсутність ностальгії за ВК
Здається, що вже за рік-два після блокування ВК ніхто за ним не сумував. Я не чула, щоб хтось говорив, що життя без ВК стало гіршим. Це свідчить про те, що українці змогли адаптуватися до нових умов.
Не знаю, чи є технічне рішення для блокування російського контенту на міжнародних платформах, але я вважаю, що це можливо. Я часто бачу в YouTube чи Instagram повідомлення про те, що певний контент недоступний у країні. Це свідчить про те, що блокування російського контенту в Україні цілком реальне.
Підлітки та російський контент
Питання, яке мене турбує, — це підлітки, які слухають російську музику і дивляться російських блогерів. Дорослі їх захищають, мовляв, це ж підлітки, вони про протест. Але чи усвідомлюють вони, що взаємодіючи з російським контентом, вони долучаються до фінансування агресії проти України?
Підлітки, як і всі ми, прагнуть приналежності до гурту, популярності. Це найпростіші ключики до маніпуляції, які активно використовуються російським культурним простором. Чому ми досі не можемо створити щось подібне в Україні?
Висновок
У 2025 році в Україні все ще можливо легально дивитися російських блогерів і слухати російську музику. Але навіщо нам це? Я вважаю, що всім буде краще, якщо російського контенту не буде. Це прагматичне мислення, яке принесе користь у майбутньому. Підлітки забудуть про російських блогерів та співаків, адже світ має нескінченну пропозицію альтернатив.
Це питання емоційної гігієни, яке варто піднімати в публічному просторі. Як і з алкоголем, здається, що ненависть до ворога допомагає, але насправді вона руйнує нас самих. Тому важливо обирати те, що вигідніше в перспективі, і відмовитися від російського контенту, який не приносить нічого корисного.