Політика

Андрій Смирнов під арештом: нові звинувачення в корупції

Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про арешт Андрія Смирнова до 22 травня через підозри в легалізації незаконних коштів.

Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення

5 травня 2025 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) змінив запобіжний захід для колишнього заступника керівника Офісу президента України Андрія Смирнова. Суд ухвалив рішення про його арешт до 22 травня, з можливістю внесення застави у розмірі 18 мільйонів гривень. Це рішення стало наслідком розслідування справи про легалізацію незаконно набутих коштів, про що повідомляє "Суспільне".

Обвинувачення та захист

Прес-секретарка Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Ольга Постолюк уточнила, що обвинувачення просило суд встановити заставу у понад 20 мільйонів гривень. Однак адвокат Смирнова стверджував, що слідство не надало достатніх доказів легалізації активів. В результаті, клопотання прокурора було задоволено частково, і Смирнов був взятий під варту прямо в залі суду.

Реакція Андрія Смирнова

Андрій Смирнов вважає рішення суду несправедливим і запевняє, що "доведе свою невинуватість". У травні 2024 року йому було вручено підозру в незаконному збагаченні. За даними слідства, у період з 2020 по 2022 роки він набув активи вартістю 17,1 мільйона гривень, маючи заощадження та офіційний дохід лише близько 1,3 мільйона гривень.

Нові підозри

У квітні 2025 року Смирнов отримав ще дві підозри. Одна з них стосується легалізації коштів, які, за версією слідства, він незаконно набув у 2019-2021 роках. Інша підозра пов'язана з отриманням неправомірної вигоди. Ексзаступник голови ОПУ вважає, що нові звинувачення були висунуті через наближення термінів розслідування у справі про незаконне збагачення, зазначаючи, що "перспектива доказування слабка".

Ця справа викликає значний суспільний інтерес, оскільки стосується високопосадовця, який обіймав важливу посаду в державному апараті. Вищий антикорупційний суд продовжує розглядати справи, пов'язані з корупцією, що є важливим кроком у боротьбі з цим явищем в Україні. За даними DW, це рішення є частиною ширшої стратегії держави щодо протидії корупції.