Спогади про жахи концтаборів
Анастасія Гулей, голова Української організації борців антифашистського опору, поділилася своїми спогадами про жахливі умови, в яких їй довелося жити під час Другої світової війни. У своїх розповідях вона згадує, як у 17 років була вивезена з рідної України до окупованої Польщі, де працювала остарбайтеркою.
"Ми ходили по полю, розсіювали біле добриво у мішках. Зійшлися, дивимося - згорівші кісточки. Людське тіло горить, смердить... Нас привезли сюди знищити. Як я вціліла - я не знаю. Залишилося путіна пережити. А він вчепився, як не знаю що", - згадує Анастасія, описуючи жахи, які їй довелося пережити в нацистських концтаборах.
Втеча та арешт
Анастасія була однією з багатьох українців, які стали жертвами нацистського режиму. Після втечі з примусових робіт, вона була заарештована і відправлена до концтабору, де умови життя були нестерпними. Її спогади є свідченням тих страшних часів, коли мільйони людей страждали від жорстокості нацистів.
Важливість пам'яті
Спогади Анастасії Гулей є важливими не лише для розуміння історії, але й для того, щоб запобігти повторенню подібних трагедій у майбутньому. Вона активно займається громадською діяльністю, щоб донести до молодшого покоління правду про війну та її наслідки.
Згідно з інформацією DW, Анастасія продовжує боротися за пам'ять про тих, хто загинув у нацистських концтаборах, і наголошує на важливості пам'яті про ці трагічні події.